КНЯЗЬ-ЛАМПА: У тому-то вся гіч, що вже не можна повегнутися до себе.

ПРЕЛАТ-ЖІНКА: Нема такого шляху.

КНЯГИНЯ-СТОЛИК: Повегнутися до себе? Цікаво, як?

ФІОР: То й що тоді?

КНЯЗЬ, КНЯГИНЯ, ПРЕЛАТ: Уперед!

І лише вперед! Аж поки всі не скрутять в’язи!

Вперед і наново вперед! Галоп!

Вриваються Гуфнаґель і Лакеї.

ГУФНАГЕЛЬ-ВЕРШНИК: Галоп, гей, галоп!

Помічає Генерала, Патрона й Маркізу.

ГУФНАГЕЛЬ-ВЕРШНИК: Узяти їх!

ЗАМІШКОВАНІ: Туїфіітууууууууутатуа!

Лакеї хапають їх.

ФІОР (до Гуфнаґеля): Що ви хочете робити?

ГУФНАҐЕЛЬ-ВЕРШНИК: Що? Не знаю, але в будь-якому разі я їм повириваю ноги! (До Лакеїв.) Виривати!