ПРЕЛАТ-ЖІНКА: Ох... тримаймося...

КНЯЗЬ-ЛАМПА: Ого! Ого!

КНЯГИНЯ-СТОЛИК: Ой-йо-йо-йой!

ФІОР (хитаючись на вітру): Суд! Суд! Я хочу суду!

Грім, миттю вщухає, трохи світлішає.

ГУФНАҐЕЛЬ-ВЕРШНИК: Крючкодер!

Гаразд, ти матимеш свій суд! Я сяду тут. А тут нехай стають оскаржені, оті фашистсько-гітлерівські пси!

Мого коня я призначаю обвинувачем, а тебе захисником. Вйо! Галопом вирішимо це. Вітер надто сильний, і може хлинути щомиті. Вйо! Галоп. (Професорові.) Коню мій, починай своє обвинувачення!

ПРОФЕСОР-КІНЬ: Ве-е, я блюю, ве-е, ве-е, ве-е, ве-е, блюю, ве-е, і ригаю!

Ве-е, ве-е, в-е, ве-е!

ГУФНАҐЕЛЬ-ВЕРШНИК: Пси!

КНЯЗЬ-ЛАМПА: Гозбишаки!

КНЯГИНЯ-СТОЛИК: Головогізи!

ПРЕЛАТ-ЖІНКА: Пси!

ПРОФЕСОР-КІНЬ: Ве-е-ве-е-ве-е!

ГУФНАҐЕЛЬ, КНЯЗЬ і КНЯГИНЯ, ПРЕЛАТ: Винні! Ноги виривати!