З’являється Скін.

БАТЬКО І (до Матері І, «над головою» Героя І): Кажу тобі, він робить усяку гидоту під ковдрою. Сам із собою.

ОНУКА: Дідусю? Хто тобі більше подобається: скіни чи панки?

ГЕРОЙ І: Що? Що це таке? Оце?

ОНУКА: Він скін. Це мій Хлопець.

ГЕРОЙ І: Що-що? Так коротко підстрижений — це скін?

Скін забирає шапку в Героя І.

ГЕРОЙ І: Він забрав у мене шапку!

СКІН: Утю-тю! Біла раса не загине, зігу-зіг!

ГЕРОЙ І: Він що, захрип?

СКІН: Я хочу її... просити руки.

ГЕРОЙ І (Онуці): Покажи руку. Не ногу. Це зарано. Дай руку...

МАТИ І: Дурниці! Адже там ще хтось лежить під ковдрою. Здається, це Жінка.

БАТЬКО І: Ти здуріла! Семирічний хлопчик.. Вчора він поцупив у мене злотий... Я з нього шкуру здеру! А ще він виїдає цукор із цукорнички.

Ситуація між Героєм І, Онукою та Скіном.