ВЧИХ: О! Ні! (Хапається за серце, ковтає таблетки.)

ГОЛОС ВІДМІННИКА: Геля каже, що не хоче читати Ґомбровича... що їй від нього ні холодно, ні тепло!

ВЧИХ: Га! Змусьте Гелю! Гей, кати, до мене — пси, поряд! — нехай рвуть Гелю на шматки.

ГЕЛЯ: А я краще почитаю детективчик.

ВЧИХ: Годуйте Гелю «Фердидурке» примусово, запихайте їй до рота й до голови... підтикайте і втикайте, куди лише вдасться! Га!

Гелю, ти можеш не читати Ружевича — Філіповича — Ленартовича — Сенкевича... можеш не читати... але мусиш прочитати... вислухати Ґомбровича... благаю!

Кати читають Гелі вголос «Фердидурке» (цілих півгодини).

ВЧИХ: Геля споневажила таким чином

польську літературу в країні й у еміграції!

Чорна сорокап’ятилітня діра — й по всьому!

Сцена з Ольгою

Від початку сцени Герой І у візку, поряд Онука — займається фітнесом, періодично видуває бульбашку з жуйки.

ОЛЬГА (входить через браму Школи Краси, в капелюсі з вуалеткою, з сумочкою в руці, мугикає танго милонга, наближається до Героя І): Я проходила повз і почула, що ти кличеш мене...