Ні Дамблдор, ні Ґріндельвальд не згадували потім про цей короткий період їхньої дружби. Та немає сумнівів, що Дамблдор усі п’ять років безладу, катастроф та зникнення людей усіляко уникав зіткнення з Ґелертом Ґріндельвальдом. Може, Дамблдор так вагався, бо й далі відчував симпатію до цього чоловіка? Чи просто боявся, що всі довідаються про їхню тісну дружбу? Можливо, саме тому Дамблдор вельми неохоче вирушив на лови чоловіка, знайомством з яким був колись такий захоплений?

А як померла загадкова Аріана? Чи не стала вона випадковою жертвою якогось темного ритуалу? Може, вона ненавмисне зіткнулася з чимось таким, про що не повинна була знати, коли двоє юнаків робили різні експерименти у своєму прагненні до слави й панування? Чи, може, Аріана Дамблдор стала першою жертвою, принесеною «для загального блага»?

Розділ на цьому закінчився, і Гаррі відірвався від книжки. Герміона ще раніше дочитала сторінку. Вона забрала книжку в Гаррі, стривожено на нього поглядаючи, й закрила її, навіть не дивлячись, наче ховала щось непристойне.

— Гаррі…

Але він похитав головою. Якийсь стрижень зламався в його душі. Подібне він відчув, коли їх покинув Рон. Він довіряв Дамблдорові, вважав його втіленням добра й мудрості. Усе це пішло прахом. Ну, скільки ж можна зазнавати втрат? Рон, Дамблдор, чарівна паличка з феніксовою пір’їною…

— Гаррі, — Герміона ніби читала його думки. — Послухай мене. Це… це не дуже приємно було читати…

— …ага, що й казати…

— …але не забувай, Гаррі, що це написала Ріта Скітер.

— Ти ж прочитала листа до Ґріндельвальда!

— Так… прочитала, — вона завагалася, колишучи чашку з чаєм у холодних долонях. — Це був, мабуть, найгірший шматок. Я знаю, що для Батільди то були звичайні балачки, але слова «Для загального блага» стали Ґріндельвальдовим гаслом, яким він виправдовував усі скоєні ним пізніше звірства. І… судячи з листа… саме Дамблдор підкинув йому цю ідею. Подейкують, що напис «Для загального блага» був навіть викарбуваний над входом у Нурменґард.

— А що таке Нурменґард?

— В’язниця, яку Ґріндельвальд збудував для своїх суперників. Урешті-решт він сам там опинився, коли його впіймав Дамблдор. Та хоч би там як, але… жахливо думати, що саме Дамблдорові ідеї допомогли Ґріндельвальду стати таким могутнім. З іншого боку, навіть Ріта не напише, що вони знали один одного більше, ніж один-два літні місяці, коли обидва були ще зовсім юні і…

— Я так і думав, що ти це скажеш, — урвав її Гаррі. Він не хотів виливати на неї свою жовч, але заспокоїтись було важко. — Я знав, що ти скажеш «вони були зовсім юні». А вони були того самого віку, що й ми тепер. І ми ризикуємо життям, поборюючи темні мистецтва, а він обіймався зі своїм новим найкращим дружбаном і планував, як збільшити свою могутність для панування над маґлами.