Про цього Івана святого, сина Ксенофонта і Марії, брата ж Аркадієвого, дехто думає, що то Іван Ліствичник, як же у книзі його спочатку очевидно виглядає. Житіє святого Івана Ліствичника, яке Даниїл, чернець Раїтський написав, народження і град святого приховує, дехто ж говорить, що він був сином Ксенофонта. Брат же його був Георгій Арселіт, іменований від народження Аркадієм. Цей же не змінив імени, Іваном-бо називаючися. Ксенофонт був у Царгороді. Та инше.

У той самий день пам'ять преподобного отця нашого Симеона, пустельника, названого Старим, що на Синайській горі творив подвига.

І святих мучеників: Ананія Пресвітера, і Петра, ключника в'язниці, і з ним семи вогнів, що за Діокантіяна-царя у Фінікії за Христа страждали.

У той самий день перенесення мощів преподобного Теодора, ігумена Студійського, житіє його дивись 11 листопада.

І пам'ять брата його, святого Йосипа, єпископа Солунського.

Місяця січня в 27-й день

Місяця січня в 27-й день

Сказання про перенесення чесних мощів святого отця нашого Івана Золотоустого з Коман до Царгорода

Сказання про перенесення чесних мощів святого отця нашого Івана Золотоустого з Коман до Царгорода

Коли після переставлення Вселенського Великого учителя, патріярха Царгородського святого Івана Золотоустого в Команах тридцять літ і більше минуло, святіший Прокл, що був колись його учнем, тоді престолу його намісником, відправляючи йому столітню пам'ять у Великій царгородській церкві, мав слово до народу, багатьма восхваляючи похвалами Божого угодника. "За достоїнством [казав] похвалити Івана ніхто не може, хіба якщо б іще один такий Іван нині явився. Як же повновода ріка пам'ять про нього, з неї ж незчисленних його трудів, подвигів і повчань спогад напоює душі вірних, у ньому благодаті Божої сіяють промені, через них же одному Божества світло являється, иншому ж очищення православ'я від єресей бачиться, комусь про ідолів погублення стає відомо, иншому блуду виявлення показується, хтось віру і звичаї виправляє, ще иншому небесні зблискують вінці. О архиєрею, твоя ж пам'ять, як повітря, пахощів сповнене! О ім'я Іванове, що відповідає ділу! О проіменування Золотоустий, що явно показує, який був у проповіді слова! О язику Небес вишніх! О учителю, що євангельські громи розчиняєш. Іван цей — як Іван, Предтеча Господній, який покаяння проповідував. Той проповідник — цей труба, той непохитний — цей нездоланний. Той дівственник — цей чистоти захисник. Той у пустелі хрестив — цей у граді сіті натягнув. Той викривав перелюбодіяння — цей грізно карав хижаків. Той у темницю вкинений — цей у вигнання загнаний. Той усічений в голову — і цей таку ж смерть за істину підняти бажав. Багато в нього було подвигів на землі, багато-бо в нього вінців на Небесах. Іван зі святим апостолом Павлом нині співає: "Христовими пахощами я є". Бо кожне місце від блуду, як від смороду, очистив. В Ефесі хитрість Мидову прогнав. У Фригії матір лжебогів бездітною зробив. У Кесарії народні блудилища розігнав. У Сирії богопротивні сонмища спорожнив. У Персії слово благочестя посіяв. Всюди православної віри коріння насадив, весь світ пізнанням Бога язиком наповнив. Книги склавши, сіті спасіння всюди натягнув. З Іваном Богословом про Слово Отче богословив. З Петром благочесне ісповідання заснував. Із рибалками православ'я сіті у світ закинув. О Іване, життя твоє справді скорботи сповнене, але смерть твоя чесна, гріб твій славний, винагорода твоя велика".