Плив же Левкій святий днів п'ятнадцять, прибув до Адріянополя (не того, що в Тракії, але в старому Єпирі). Там трохи затримався, прийняв до себе двох пресвітерів — Леона і Савина, знайшов инший корабель, із града, що Ригіон називався, дав плату і сів на нього. І прибув до Гидруїту, там пересів на корабель далматійський і досягнув врунтиніопольських меж. Вийшов з корабля й пішов до града із клиром своїм. Трапилося, що йшов дорогою тривун, на ім'я Армалсон, із воїнами своїми. Спитав Левкій святий одного з них, кажучи: "Хто пан цього міста?" Відповів він: "Хіба ви не чули про великого пана Антіоха, князя, що володіє краєм цим?" Знову спитав святий, кажучи: "Якої віри пан той Антіох?" Почувши те питання, тривун і ті, що з ним були, засміялися й мовили: "Хіба є инша віра й инший Бог, окрім сонця і місяця, що просвітлюють світ? Чи не всіх вуха чують, коли голоси їхні на хмарах гримлять, швидші від блискавки, що з сонця виходить? І що ясніше від місяця, що можливі зміни повітря провіщає своїми знаменнями?" Святий же Левкій зітхнув і сказав: "О бідні невігласи, які ви чужі божественному просвітленню ані не знаєте, що сонце і місяць є творіння Боже, і служать велінню Його, вдень і вночі дорогу свою сповнюючи. І не годиться називати їх богами, у них же ані душі, ані божества нема, ані на одному місці не можуть стояти, але завжди рухаються, сходять і заходять, і то хмара, то ніч їх затінює, часом вони видимі, часом же невидимі. І настільки відрізняється їхнє світло від завжди присутнього світла Бога, якого ми шануємо, наскільки відрізняється творіння від Творця. Бог наш створив сонце і місяць, небо і землю і все, що на них є. Він — світло істинне, що просвітлює всіх, хто вірить у Нього, те Світло створило сяйво сонця та місяця і звеліло, щоб вони служили людям, які на світі живуть. Сонце щоб просвітлювало день, місяць же щоб просвітлював ніч. І якщо б ви невидиме світло Бога нашого пізнали, перед видимими тими небесними світилами ніколи б не схиляли ший ваших". Тривун же Армаліон запитав: "І яке те світло, про яке кажеш, що невидиме для очей наших?" Відповів Левкій святий: "Христос — Син Божий, народжений від Духа Святого і Діви Марії". І почав розповідати їм святий все про Христа Бога: як народився, як на землі з людьми прожив, як волею постраждав, помер і воскрес на третій день, і на небо вознісся, і сів праворуч Бога Отця, і прийде судити цілий світ і віддати кожному за ділами його. Те всі чули — розчулилися і повірили, що правдиві його слова, і впали перед ним на землю, кажучи: "Просимо тебе, отче, зроби нас учасниками життя вічного". Він же огласив їх та охрестив, було ж їх шістдесят сім мужів. І увійшли в град — і так почав Врунтисіополь хреститися.