Вітторія схопила його за руку.
— Сеньйоре, скажіть,
— Приблизно за милю звідси. У церкві Санта-Марія дель Пополо.
Вітторія полегшено видихнула.
— Дякую. Ходімо...
— Зачекайте хвильку, — гукнув наздогін їй гід. — Мені щойно прийшла ідея. Який же я дурень!
Вітторія зупинилась.
— Тільки не кажіть, що ви помилились.
Він похитав головою.
— Ні, я не помилився. Я згадав іще щось. Каплицю Кіджі колись називали інакше. Спочатку це була Капела делла Терра.
— Каплиця Землі? — переклав Ленґдон.
— Майже, — сказала Вітторія і рішуче попрямувала до виходу. —
Вибігши на п’яца делла Ротунда, Вітторія швидко витягнула мобільник.
— Командире Оліветті, це неправильне місце!
Оліветті розгубився.
— Неправильне? Це як?
— Перший олтар науки у каплиці Кіджі!