— Права рука сенатора Секстона збирається увірватися до штаб-квартири НАСА? Просто зараз, уночі? Хочеш, щоб тебе публічно каменували?

Габріель розповіла Йоланді про підозри Секстона з приводу того, що керівник проекту супутника-сканера Кріс Гарпер на недавній прес-конференції брехав щодо усунення вад у програмному забезпеченні супутника.

Проте Йоланда не хотіла вірити.

— Ми теж передавали цю прес-конференцію, Габі, і я мушу визнати, що Гарпер дійсно був якийсь засмиканий. НАСА повідомила, що того вечора він почувався зле.

— А сенатор Секстон переконаний, що він брехав. Та й інші теж так вважають. Причому впливові люди.

— Але якщо комп’ютери супутника не полагодили, то як він зміг розпізнати метеорит?

«Саме на цьому й наголошуватиме сенатор», — подумала Габріель.

— Не знаю. Але бос хоче, щоб я роздобула для нього деяку інформацію.

Йоланда похитала головою.

— Він посилає тебе в осине гніздо, плекаючи химерну нездійсненну надію. Не ходи туди. Ти йому нічого не винна.

— Але це я пустила коту під хвіст його виборчу кампанію.

— Не ти, а звичайне невезіння.

— Якщо сенатор має рацію і керівник проекту дійсно збрехав...

— Люба моя, якщо керівник проекту супутника-сканера брехав усьому світові, то з якого переляку він скаже правду тобі?

Та Габріель уже подумала про це і виклала план.

— Якщо мені вдасться знайти там цікавий матеріал, я тобі подзвоню.

Йоланда скептично розсміялася:

— Якщо ти там що-небудь дійсно знайдеш, то я теж з’їм власного капелюха.

82

82