— І ви погодилися?
— Та ні! Я відмовився! Але вже за годину директор знову сидів у моєму офісі, цього разу зі старшим радником президента.
— Що?! — ошелешено спитала Габріель. — Разом з Марджорі Тенч?
Гарпер кивнув і подумав: «За все життя не зустрічав огиднішої істоти».
— Удвох вони накинулися на мене, стверджуючи, що моя помилка буквально поставила НАСА і президента на край прірви. Тенч розповіла про плани сенатора приватизувати космічну агенцію. Підкреслила, що я у боргу перед усіма і зобов’язаний виправити становище. А потім пояснила, як саме це треба зробити.
Габріель напружено подалася вперед:
— Продовжуйте.
— Міс Тенч повідомила мені, що Білий дім випадково одержав певні геологічні свідчення того, що в льодовиковому шельфі Мілна лежить величезний метеорит. Один з найбільших з коли-небудь знайдених. Така знахідка може виявитися історичним досягненням космічної агенції.
Габріель була приголомшена.
— Стривайте, тобто вони дізналися про метеорит ще
— Саме так. Насправді супутник не мав до відкриття жодного стосунку. Лоуренс Екстром і так знав про існування метеорита. Він дав мені координати і наказав провести супутник над шельфом, а потім удати, ніби ми виявили метеорит.
— Ви жартуєте!
— Саме так зреагував і я, коли мені запропонували взяти участь у тому шахрайстві. Вони відмовилися розповісти мені, як саме було виявлено метеорит, однак міс Тенч наполягала, що це не має жодного значення і що це ідеальна можливість для мене реабілітуватися за фіаско із супутником-сканером. Якщо я удам, ніби супутник-сканер виявив метеорит, то НАСА вихвалятиме мій проект як украй успішний та корисний, а президентський рейтинг різко піде вгору.
Габріель була повністю приголомшена.
— Звісно, ви не могли оголосити про відкриття метеорита доти, доки не заявите, що програмне забезпечення знову в порядку, еге ж?
Гарпер кивнув.
— Саме тому я й брехав на прес-конференції. Мене до цього змусили. Тенч і директор були немилосердні. Постійно нагадували, що я підвів усіх на світі: президент фінансував мій проект, НАСА витратила на нього роки роботи, а я все знищив своїм нехлюйством у програмуванні.
— І вам довелося погодитися допомогти їм.
— Я просто не мав вибору. Якби я не зробив цього, моїй кар’єрі настав би кінець. Проте, якби не моя помилка, супутник сам би виявив метеорит. Тому брехня здавалася тоді зовсім незначною. Я знайшов для себе виправдання: програмне забезпечення все одно полагодять через декілька місяців, коли полетить наступна експедиція. А я просто оголошу про очікувані результати трохи раніше.