Габріель аж присвиснула.
— Невеличка брехня, що дозволяла скористатися результатами відкриття метеорита.
Гарперові стало зле від самої згадки про це.
— Ось так... підкоряючись наказу директора, я виступив на прес-конференції і заявив, що знайшов тимчасове розв’язання проблеми детектора аномалій.. Потім почекав декілька днів і провів супутник безпосередньо над метеоритом за координатами Лоуренса Екстрома. Потім, згідно з субординацією, я подзвонив керівнику програм спостереження за Землею і повідомив, що в шельфовій кризі супутник зафіксував аномалію високої щільності. Передав координати і натякнув, що там цілком може виявитися метеорит. НАСА відправила на острів невеликий загін, щоб узяти проби. Саме тоді всю цю операцію і засекретили.
— Отже, особисто ви до сьогоднішнього дня навіть не підозрювали про існування в метеориті скам’янілостей?
— Не лише я, а й решта співробітників у штаб-квартирі. Ми всі просто шоковані. Тепер приятелі називають мене героєм, тому що я виявив докази існування позаземних біологічних форм, а я не знаю, що й сказати.
Габріель довго мовчала, уважно дивлячись на Гарпера своїми темними очима.
— Але якщо не супутник виявив метеорит у льоду, то як керівник агенції дізнався про нього?
— Дехто знайшов його раніше.
— Дехто? Хто саме?
Гарпер зітхнув.
— Канадський геолог Чарльз Брофі, дослідник острова Елсмір. Очевидно, він проводив геологічне зондування шельфу Мілна і випадково виявив у льоду величезний метеорит. Він повідомив про це по радіо, а НАСА випадково перехопила це повідомлення.
Габріель з подивом дивилася на інженера.
— Напевне, той канадець страшенно розлючений, що НАСА вкрала у нього славу першовідкривача?
— Ні, — відповів Гарпер і мимоволі здригнувся. — Цей чоловік вельми своєчасно помер.
91
91
Майкл Толланд заплющив очі і прислухався до монотонного гудіння двигуна літака. Він вирішив не думати про метеорит, аж поки вони не повернуться до Вашингтона. Якщо вірити Коркі, хондри були вирішальним доказом. Камінь, що застряг у льодовику Мілна, міг бути тільки метеоритом. Рейчел не втрачала надії одержати ясну відповідь для Вільяма Пікерінга до моменту посадки, але всі її міркування так чи інакше заходили в безвихідь саме через хондри. Попри те що характеристики метеорита викликали підозру, він залишався справжнім.