Годі вже чорнухи. Він мав намір перемогти Секстона у серйозних питаннях державної ваги.

Пікерінг, розлючений відмовою Білого дому скористатися наданою інформацією, спробував запустити скандал, поширивши чутку, що Секстон переспав з Габріель Еш. На жаль, сенатор заявив про свою невинуватість із таким переконливим обуренням, що президентові довелося особисто вибачатися за цей витік інформації. І в результаті вийшло, що Пікерінг завдав більше шкоди, аніж користі. Герні попередив Пікерінга, що, коли той іще раз втрутиться у виборчу кампанію, він висуне йому офіційне звинувачення. Іронія ж полягала в тому, що Пікерінг недолюблював президента. Спроби директора військово-космічної розвідки допомогти пояснювалися лише його занепокоєністю долею НАСА. І Зак Герні був меншим з двох зол.

Невже хтось і Пікерінга вбив?

Усе це просто не вміщалося у свідомості.

— Пане президент! — звернувся до нього помічник. — Як ви й просили, я зв’язався з Лоуренсом Екстромом і повідомив йому про Марджорі Тенч.

— Дякую.

— Він хотів би з вами поговорити, сер.

Президент і досі був розлючений тим, що директор НАСА збрехав йому про супутник-сканер.

— Передай, що я поговорю з ним уранці.

— Пан Екстром наполягає, сер, — занепокоєно мовив помічник. — Він чимось дуже засмучений.

Засмучений? Герні відчув, що його гнів скоро вихлюпнеться за вінця. Йдучи до телефону, президент подумав, що іще поганого могло трапитися цієї ночі.

123

123

У Рейчел Секстон, котра стояла на палубі «Гої», камінь упав з душі. Загадковість, що оповивала її немов туман, майже розвіялася. Але чітке усвідомлення реальності змусило її відчути себе оголеною і сповненою огиди. Вона дивилася на незнайомця поперед себе і ледь чула його голос.

— Нам треба було змінити імідж НАСА, — продовжував Пікерінг. — Падіння її популярності та зменшення фінансування почали загрожувати небезпеками на багатьох рівнях. — Пікерінг на мить замовк і пильно подивився їй у вічі. — Рейчел, НАСА був конче необхідний тріумф. І хтось мав його організувати.

«Треба щось робити», — подумала Рейчел.

Метеорит став фінальним актом відчаю. Пікерінг і решта пробували врятувати НАСА за рахунок підпорядкування іншим розвідувальним відомствам, де вона отримала б розширене фінансування та посилені секретність і безпеку. Але Білий дім регулярно відкидав ці спроби, вважаючи їх нападками на чисту науку. Це був короткозорий ідеалізм. Популярність антинасівської риторики сенатора Секстона зростала, і Пікерінг разом зі своєю когортою силовиків усвідомлював, що час спливає. І тому вони вирішили вразити уяву платників податків та конгресу, щоб кардинально покращити імідж космічної агенції та врятувати її від розпродажу приватним космічним компаніям. Щоб НАСА вижила, потрібно було зробити щось на кшталт нової ін’єкції величі, яка нагадала б пересічним американцям про славетні дні підкорення Місяця. І якщо Зак Герні зібрався перемагати сенатора Секстона, то Пікерінг був готовий йому в цьому допомогти.