— Що то було? — спитав священик.

— Нічого, — відповіла Кетрін. — Кружальця з’єдналися... Але більше нічого не відбулося.

— Жодного великого перетворення? — спантеличено спитав Геловей.

«Ми ще не закінчили», — здогадався Ленґдон, поглянувши на двоголового фенікса та число 33, вирізьблені на персні. Все відкривається на тридцять третьому ступені. На думку професорові одразу спав Піфагор, священна геометрія та кути; він подумав, а чи не означає в цьому випадку слово degree математичне поняття «градус», а не «ступінь»?

Завмерши серцем, Ленґдон простягнув руку і взявся за перстень, який неначе прикипів до основи скриньки. А потім почав повільно повертати його праворуч.

Все відкривається на тридцять третьому «градусі».

Професор повернув перстень на десять градусів... двадцять... тридцять...

Ленґдон аж ніяк не очікував того, що сталося потім.

РОЗДІЛ 85

РОЗДІЛ 85

Перетворення.

Настоятель Геловей почув, як щось сталося, але не побачив.

Потойбіч стола мовчки заклякли Ленґдон та Кетрін, мабуть, оніміло витріщившись на кам’яний куб, який щойно з гучним ляскотом трансформувався просто перед їхніми очима.

Геловей не втримався і посміхнувся. Він очікував на такий результат і, хоча й досі не знав, як це допоможе їм розшифрувати піраміду, насолоджувався рідкісним шансом навчити символознавця з Гарварду дечого з царини символів.

— Професоре, — сказав настоятель, — мало хто знає, що масони побожно ставляться до форми цього куба — ми його називаємо ашлар, бо він є тривимірним відтворенням набагато древнішого двовимірного символу. — Настоятелю не треба було питати, чи впізнав професор древній символ, що лежав тепер перед ними на столі. Бо то був один з найвідоміших символів у світі.

Роберт Ленґдон дивився на трансформовану скриньку, що лежала перед ним на столі, і в його голові здійнявся вихор думок. «Я й гадки не мав...»