З підвалу Ленґдон і Кетрін кинулися вгору і побігли темним коридором до парадних дверей. Над їхніми головами вже не чулося гуркоту лопатей гелікоптера, і в Ленґдона зажевріла надія, що їм вдасться вислизнути непоміченими, дістатися до Калорама-Гайтс і побачити Пітера.

Вони знайшли його. Він живий. Півхвилини тому, коли вони скінчили розмову з жінкою-охоронцем, Кетрін витягла піраміду та горішній камінь із чана. З піраміди ще капала вода, коли вона поклала її до професорової шкіряної сумки, відчуваючи шкірою тепло, яке і досі випромінював кам’яний моноліт.

Збудження через звістку, що Пітера нарешті знайшли, на якийсь час затьмарило інші думки про світний напис на горішньому камені: майдан Франкліна, вісім. Але у них іще буде час, коли вони доберуться до Пітера.

Піднявшись сходами та завернувши за ріг, Кетрін різко зупинилася і показала на гостьову кімнату потойбіч залу. У вікно в еркері Ленґдон побачив довгастий гелікоптер на галявині, а біля нього пілота, що дивився у протилежний від них бік і про щось розмовляв по рації. Поблизу гелікоптера стояв джип «ескалада» із затемненими вікнами.

Тримаючись у затінку, Ленґдон та Кетрін увійшли до гостьової кімнати і обережно поглянули у вікно — чи, бува, не видно поруч решти оперативної групи. Дякувати Богу, широчезна галявина перед національним собором була порожня.

— Напевне, вони в соборі, — сказав Ленґдон.

— Ні, не в соборі, — почувся голос позаду.

Ленґдон та Кетрін різко обернулися і побачили, хто їм відповів. В одвірку стояли дві темні постаті, націливши на них лазерні приціли своїх гвинтівок, і на грудях Ленґдона вже затанцювала червона цятка.

— Так приємно знову бачити вас, професоре, — почувся знайомий хрипкий голос. Агенти розступилися, і крихітна фігура директорки Сато, легко прослизнувши повз них, перетнула гостьову кімнату і зупинилася перед Ленґдоном. — Сьогодні ви зробили кілька вкрай хибних кроків.

— Поліція знайшла Пітера Соломона, — з притиском заявив Ленґдон. — Він у поганому стані, але живий. Усе скінчилося.

Може, Сато й здивувалася звістці, що Пітера знайшли, але не дала взнаки. Прилипнувши до Ленґдона немиготливими очима, вона підійшла до нього майже впритул.

— Професоре, запевняю вас, це ще не кінець. А якщо втрутилася поліція, то це лише ускладнює справу. Я вже казала вам сьогодні, що ситуація є вкрай делікатною та непевною. Вам не слід було тікати з цією пірамідою.

— Пані, — випалила Кетрін. — Мені конче необхідно побачитися з братом. Можете забрати піраміду, але ви мусите...

— Я мушу?! — грізно спитала Сато, крутнувшись до Кетрін. — Ви — міс Соломон, наскільки я розумію? — Вона спопелила Кетрін поглядом, а потім повернулася до Ленґдона. — Поставте вашу сумку на стіл.