— Приведіть
— Того єдиного чоловіка, який здатен виправити ту чортову халепу, у яку ми через вас вскочили!
— Яка халепа?! — огризнувся Ленґдон. — Тепер, коли Пітер у безпеці...
— Заради всього святого! — вибухнула Сато. — Йдеться не про Пітера! Я намагалася пояснити вам, професоре, але ви здумали діяти проти мене, а не допомагати мені! Саме через вас сталася ця жахлива халепа! Коли ви знищили свій мобільний телефон, який ми і справді намагалися відстежити, ви знищили можливість спілкування з цим чоловіком. А ця адреса, яку ви виявили, — якою б вона, в біса, не була, — це наш єдиний шанс спіймати того психа. Щоб грати в цю гру, мені були потрібні ви: щоб дати йому адресу й водночас довідатися, де його зловити!
Не встиг Ленґдон відповісти, а Сато вже спрямувала залишки свого гніву на Кетрін.
— А ви, міс Соломон! Ви ж знали, де живе цей маніяк! Чому не сказали мені? Натомість послали приватного охоронця перевірити помешкання цього чоловіка. Невже ви не розумієте, що знищили будь-який шанс спіймати його там? Я рада, що ваш брат у безпеці, але дозвольте мені пояснити вам, що сьогодні ми зіштовхнулися з кризою, наслідки якої сягають далеко за межі проблем вашої родини. Вони дадуться взнаки в усьому світі. Чоловік, що захопив вашого брата, володіє величезною силою, і ми мусимо спіймати його негайно.
Коли вона закінчила свою тираду, з темряви виринула тендітна висока постать Ворена Беламі. Він здавався якимось скуйовдженим, побитим і шокованим... неначе щойно побував у пеклі.
— Ворене! — підскочив Ленґдон. — 3 вами все гаразд?
— Ні, — відповів Беламі. — Не гаразд.
— Ви чули? Пітер уже в безпеці.
Беламі кивнув з таким безнадійним та приголомшеним виглядом, наче сталося щось непоправне.
— Так, я чув розмову. Я радий.
— Ворене, що, в біса, відбувається?
У розмову втрутилася Сато.
— Поговорите за хвилину, шановні. А зараз містер Беламі вийде на зв’язок з цим психом і поспілкується з ним. Так, як він робив увесь вечір.
Ленґдонові здалося, що під ногами гойднулася земля.
— Беламі не контактував із цим психом ввечері! Той навіть не знає про участь Беламі у цій справі!
Сато повернулася до Беламі й здивовано звела брови.
Беламі зітхнув: