Луїза, піднявшись на чотири сходинки, кинулася вперед, витягнувши руку, немов священик, що осіняє благословенням. Вона приклала руки до дверей. Якусь мить нічого не відбувалося, потім вона зникла з очей в райдужному вихорі барв. Ральф почув голосний вибух — так, потрапивши в багаття, вибухає балончик з-під аерозолю, а потім Луїза з’явилася знову. У ту ж мить Ральфові здалося, що він побачив білий спалах просто над її головою.

— Що це було, мамо? — запитав хлопчик, який назвав Ральфа й Луїзу ангелами. — Що це? — Але перш ніж жінка встигла відповісти, купку складених на столі штор охопило полум’я, забарвлюючи обличчя бранок у застиглі тони Дня Всіх Святих — чорний і жовтогарячий.

— Ральфе! — крикнула Луїза. — Допоможи!

Він теж протиснувся між одурманеними димом жінками й збіг сходами вгору.

— Що? — Горло йому стиснуло, начебто він наковтався гасу. — Не можеш упоратися?

— Я відчула, як відкрився замок, — подумки відчула це, але двері занадто важкі для мене! Цю частину роботи доведеться виконати тобі. Давай мені маля.

Ральф віддав Луїзі Наталі й штовхнув двері. Так, вони були дуже важкі, але тепер Ральф існував на чистому адреналіні, і коли наліг на двері плечем, вони моментально розчинилися. Потік яскравого світла й свіжого повітря увірвався у вузьку пройму. У фільмах, які Ральф так полюбляв, подібні моменти зазвичай супроводжувалися криками тріумфу й полегшення, однак у перші миті жодна з жінок, що потрапили в пастку, не промовила ні звуку. Вони лише мовчки стояли, повернувши скам’янілі обличчя вгору до чотирикутника синього неба, який дивом виявив Ральф у даху цієї гробниці, яку багато хто вже вважав своєю могилою.

«А що вони скажуть потім? — подумав він. — Якщо вони справді переживуть це, що вони казатимуть опісля? Що кощавий чоловік із рунистими бровами й жінка з пишними стегнами (але прекрасними іспанськими очима) матеріалізувалися в підвалі, відкрили замок і врятували їх?»

Подивившись униз, Ральф натрапив на серйозний погляд дивно знайомого хлопчика. На його переніссі виднівся серпоподібний шрам. Ральф подумав, що це маля — єдине, хто по-справжньому бачить їх, навіть коли вони з Луїзою опустилися на рівень шот-таймеров; і Ральф був упевнений, що скаже цей хлопчик: з’явилися ангели, ангел-чоловік і ангел-жінка, і врятували їх усіх. «Дуже цікава заява для випуску вечірніх новин», — зіронізував Ральф. Лізетт Бенсон і Джону Кіркленду дуже сподобається.

Луїза плеснула в долоні:

— Ходімо звідси! Покваптеся, доки вогонь не добрався до баків з пальним!

Першою рушила жінка з дівчатком на руках. Вона притулила заплакане маля до грудей і, кашляючи й схлипуючи, почала підніматися сходами. За нею пішли інші. Хлопчик захоплено глянув на Ральфа, коли мати проводила його повз нього.