Светлый фон

У квартирі лишили засідку. Потрібний під’їзд контролювався щонайменше десятьма парами очей. Відбитки пальців знайшли на руків’ї пістолета, аркушах, дверних ручках, чашці, тарілках. Експертизу провели швидко й отримали підтвердження: Богдан Баглай знайшовся. Більше того: п’ятого жовтня під час нападу на квартиру поверхом вище помешкання журналістки Суржі в потерпілих стріляли саме з цього «марголіна». Таким чином, Суржа справді могла зіткнутися з Баглаєм на сходовому майданчику. Щоправда, його причетність до вбивства продюсера Малиновського й далі під сумнівом, доказів тому не виявлено жодних.

Нічого, недовго лишилося чекати. Ночувати Баглай прийде, вже сьогодні почне відповідати на всі запитання. Заодно розповість, для чого він посилав вірші журналістці з телебачення. Хоча криміналу в цьому немає жодного…

Негласна інструкція стосовно загибелі Баглая під час спроби втечі або опору під час затримання існувала й надалі. Тільки тепер Баглай мусив наперед признатися в убивстві Малиновського. Інакше «глухар», і саме по собі затримання особливо небезпечного злочинця-втікача цю справу автоматично не закриє. Та все одно на всіх рівнях подальша доля Баглая неофіційно була вирішена. У багатьох уже чухалися вказівні пальці — так хотілося натиснути на спуск.

Але в розставлені сіті риба не припливла. Баглая чекали до пізньої ночі, та лише даремно марнували час. Не хотілося вірити, що той знову в якийсь непередбачений спосіб обдурив без перебільшення всю столичну міліцію. Жевріла надія, що він прийде по гроші, тому засідку в квартирі й довкола будинку не знімали. Оперативники скніли в темній кімнаті — палити, вмикати телевізор і світло суворо заборонялося.

У будь-якому разі завтра, одинадцятого числа, його чекатимуть біля другого вагона фірмового поїзда «Київ — Львів» о двадцять другій десять.

23

23

Прощалися з Романом Малиновським одинадцятого жовтня опівдні у вестибюлі офісу «S-каналу». Біля труни плакали лише його батьки, й Олені раптом стало до щему шкода свого тепер уже точно колишнього коханця, адже він, коли говорити чесно, за великим рахунком став її хрещеним батьком на телебаченні. Вона не здивується, коли почує десь за спиною розмови про те, як Роман Романович виводив її в люди. Стоячи в натовпі серед колег, вона час від часу ловила на собі зацікавлені погляди. Видавалося, що її дехто сприймав за справжню вдову Малиновського. Між іншим, його колишня дружина теж з'явилася, привезла величезний вінок, перемовилася кількома словами з Романовим батьком, постояла кілька хвилин у скорботній позі й діловито вийшла.