Усе це дуже правдоподібно, але воно не узгоджується із сигналами нервових закінчень. «
Він знову кличе Генрі, і у відповідь — тиша, як він і очікував.
Піднесений настрій, з яким він їхав сюди, минувся, але Джек не помітив того моменту. Якби він досі був детективом відділку вбивств, то це той момент, коли він би витягнув зброю. Джек тихо заходить у вітальню. Він відчуває два сильні запахи. Один — аромат парфумів, а другий…
Другий запах він теж упізнав. Його присутність тут означає, що Генрі мертвий. Та частина Джека, яка не є копом, стверджує, що запах крові нічого подібного не означає. Генрі міг поранитись під час боротьби, і Рибак міг забрати його в інший світ, як він зробив із Тайлером Маршаллом. Генрі, мабуть, десь захований на Територіях, щоб використати його для наживки чи як козир. Він і Тай, мабуть, поряд і чекають на порятунок.
Джек знає, що все це неправда. Генрі мертвий, і вбив його Рибак. Його робота — знайти тіло. Він копісмен, і має відповідно діяти. Те, що шукати труп Генрі, — це остання річ у світі, яку він хотів би робити, не змінює його становища. Сум буває різний, у Джека Сойєра він схожий на гранітну стіну, уповільнює кроки і стискає щелепи. Джек рухається ліворуч і простягає руку до вимикача, неначе ця кам’яна печаль скеровує його руку в потрібне місце на стіні, неначе це рука Генрі.
Він дивиться на стіну, коли загоряється світло, тому лише боковим зором оглядає інтер’єр кімнати, і йому здається, що збитків їй завдано не так багато, як він думав. Перевернена лампа, повалений стілець. Коли Джек повертає голову, дві зміни у вітальні Генрі кидаються у вічі. Перша — це червоне гасло на протилежній стіні кремового кольору; друга — це неймовірна кількість крові на підлозі. Сліди крові, неначе карта пересувань Генрі, і вона вказує, що він заходив, а тоді виходив із кімнати. Кров починається в коридорі й тягнеться вервечкою великої кількості бризок за диван з дерев’яними спинками, кількість крові вказує на те, що її може залишити лише поранена тварина. Там ціла калюжа крові. Ще одна калюжа на дерев’яній підлозі під довгим низьким столом, де Генрі іноді полюбляв класти свій CD-програвач і стосик дисків. Від стола ще один ряд крапель і бризок, що веде назад до коридору. Джеку здається, що Генрі, мабуть, втратив вже надто багато крові, коли нарешті відчув себе у безпеці, і виповз з-під столу. Хоча хтозна, як усе було.
Доки Генрі лежав мертвим чи вмираючим, Рибак взяв якийсь одяг — його сорочку? носовичок? — і використав, як щільну незграбну щітку. Він вмочив її в кров за диваном і, залишаючи кривавий слід, підніс до стіни, щоб написати кілька букв, а тоді повторив те саме кілька разів, аж доки не вивів останню літеру повідомлення.