Його глибоко запалі очі стривожені. Джек припускає, що Шнобель недовго спав цієї ночі. Він ще раз здіймає погляд на годинник і вирішує — причиною того є лише забобонність, — що ще рано їхати до Чорного Дому. Вони залишать «Сенд Бар» не раніше, ніж стрілки годинника з написом «Кінґсленд-Ель» показуватимуть рівно полудень. У магічний час Ґарі Купера.
— Майже, — каже він. — Шнобелю, ти взяв карту?
— Я взяв її, але чомусь мені здається, що вона тобі не потрібна, чи не так?
— Можливо, й так, — каже Джек, — але я хочу перестрахуватися.
Шнобель киває.
— Абсолютно з тобою згоден. Я й сам відправив свою благовірну до матері в Айдахо. Після того що сталося з бідним Мишеням, мені не довелось її довго переконувати. Раніше я ніколи не випроваджував її. Навіть під час заворушок з паганістами. Але цього разу в мене погане передчуття. — Він вагається, а тоді продовжує, — у мене передчуття, що жоден з нас звідти не повернеться.
Джек кладе руку на мускулисте передпліччя Шнобеля.
— Ще не пізно відмовитись, я не буду засуджувати.
Шнобель задумується, а тоді хитає головою.
— Іноді Емі приходить до мене в снах, ми розмовляємо. Як я зможу з нею розмовляти, якщо знатиму, що не помстився за неї? Ні, чуваче, я йду.
Джек дивиться на Дока.
— Я зі Шнобелем, — каже Док. — Іноді треба просто встояти. Та й після того, що сталося з Мишеням… Він знизує плечима. — Бозна що ми могли підхопити від нього або від того клятого дому. Цілком можливо, що майбутнє і так буде для нас коротким.
— Що з Мишеням? — запитує Джек.
Док видає короткий смішок.
— Як він і казав, приблизно о третій годині ранку ми просто змили старого Мишеня в каналізацію. Залишились лише піна і волосся. — Він скривлюється, неначе в нього бурчить у шлунку, а тоді перехиляє свій стакан з «Колою».
— Якщо ми зібралися щось робити, — вигукує Дейл, — то давайте просто зробимо це.
Джек здіймає погляд на годинник. Зараз 11 : 50.
— Скоро.
— Я не боюсь померти, — раптом каже Шнобель. — Я навіть не боюсь диявольського пса. Як ми зрозуміли, він вразливий, якщо дати йому достатню кількість куль. Найгірше — це