Светлый фон

Вона і є божевільна.

є

 

— Друзі… — Дейл тримає мікрофон біля самого рота, і колонки, прикріплені до найближчих дерев, жалібно виють. Він стоїть з досі підведеними руками, правицею тримаючи руку Джека, лівицею — Шнобеля. На його обличчі з’являється невеличка вражена посмішка.

— Дякую, друзі, ми дуже вдячні за підтримку, але якщо ви заспокоїтесь…

У цей момент Джек бачить її. Він одразу її впізнає, хоча не зустрічався з нею дуже давно, роки. Звичайно, адже вона плюнула йому в обличчя того дня, коли він залишив будівлю суду в Лос-Анджелесі. Плюнула і назвала покидьком, «припирайлом до стіни». «З того часу вона схудла фунтів на пятдесят, — думає Джек. — Можливо, й більше». Тоді він бачить руку в сумочці і ще до того, як вона її витягує, розуміє, що відбувається. Найгірше те, що він нічого не може вдіяти. Док і Дейл тримають його руки намертво. Він глибоко вдихає і кричить, як його вчили робити в таких ситуаціях — «Пістолет!» — але Дейл Ґілбертсон не чує, що він каже, і лише киває, неначе відповідає: «Так, це весело». За нею Спіді Паркер розштовхує аплодуючий веселий натовп. Було б чудово, якби він використав якийсь хороший магічний трюк — але ні. Спіді Паркер, відомий на Територіях як Паркус, просто пробиває собі шлях між рядами, в той час як жінка стоїть під платформою і витягує пістолет. Це старий «Бульдог» 32 калібру, обмотаний чорною кухонною стрічкою, і у Джека є лише з півсекунди, щоб подумати, що, можливо, він розсиплеться в неї в руці.

З того часу вона схудла фунтів на п ятдесят Можливо, й більше» Пістолет Так, це весело».

Пістолет! — кричить знову Джек, і Док Амберсон чує його і бачить навіжену жінку, яка присіла просто перед ними.

Пістолет

— О Боже, — каже Док.

Ванда, ні! — кричить Джек.

Ванда, ні!

Док відпускає його ліву руку (Дейл досі тримає правицю підведеною в літнє повітря), і Джек простягає її перед себе, як регулювальник вуличного руху. Перша куля Ванди Кіндерлінґ влучає просто в долоню, тоді вона цілиться ще, і куля наскрізь пролітає крізь його ліве плече.

Ванда говорить до нього. Надто багато шуму, щоб Джек міг її почути, але він знає, що вона каже: «Ось, тримай, сучий ти сину, припирач до стінки Торні передає тобі вітання».

«Ось, тримай, сучий ти сину, припирач до стінки Торні передає тобі вітання».