Згадала голос Керолайн: «Він сказав, що скоро побачиться з тобою…»

Поспішила до вікна, сподіваючись побачити…

Що саме?

До будинку під’їхали два авто, зупинилися. З поліцейської машини без відзнак вийшов Роджер Кірс. Кучерявий вибрався з поліцейської патрульної машини округу Ессекс.

Майя відвернулася від вікна. Ще раз поглянула на дочку перед тим, як зійти вниз. Утома почала застилати їй очі, але вона з цим боролася. Кінець уже вимальовувався. Він міг бути на відстані, але нарешті його було видно.

Майя не хотіла, щоби дзвонили й будили Лілі, тож відчинила двері, коли вони підійшли.

— Що таке? — спитала вона нетерплячіше, ніж збиралася.

— Ми дещо знайшли, — відповів Кірс.

— Що?

— Вам доведеться поїхати з нами.

Розділ 28

Розділ 28

Міс Кітті примудрилася зберегти свою яскраву посмішку, хоча й упізнала поліцейську машину з першого візиту Майї. Не встигла Майя промовити хоч слово, міс Кітті звела руку.

— Не треба пояснювати.

— Дякую.

Лілі пішла до міс Кітті без жодних застережень, це вже стало її звичкою. Міс Кітті відчинила двері до сонячно-жовтої кімнати. Щасливий сміх, здавалося, повністю захопив дівчинку. Лілі зникла в кімнаті, навіть не обернувшись до матері.

— Чудова дівчинка, — сказала міс Кітті.

— Дякую вам.

Майя лишила машину біля «Зростання» й сіла до авто Кірса. Він спробував почати розмову, поки вони їхали, однак вона її не підтримала. До Ньюарка вони їхали в тиші. За півгодини Майю влаштували в кімнаті для допитів у поліцейському відділку округу. Камера на маленькому штативі стояла на столі. Кучерявий переконався, що об’єктив направлений на неї, тоді ввімкнув її. Запитав, чи згодна вона відповідати на запитання. Майя сказала «так». Він попросив розписатися на папірці для підтвердження. Так вона і зробила.