— Будуть наслідки, чи не так? — сказала вона, сумно усміхаючись. — Як ми могли собі уявити, що їх не буде?
— Гелен — сказала я, — мені просто потрібно знати…
Я почула, як грюкнули передні двері, і швидко відступила, збільшивши простір між нами, і в кімнату ввійшов Патрік.
Якусь мить усі мовчали. Він дивився на мене, мені в очі, ворушив щелепою, а тоді зняв куртку й повісив на спинку крісла. Потім він звернув увагу на Гелен. Він помітив її закривавлену руку й одразу пожвавився:
— Що сталося? Вона щось із тобою зробила? Люба…
Гелен почервоніла, і в мене у шлунку закрутило.
— Нічого, — швидко сказала вона. — Нічого. Це не вона. Я промахнулася, коли різала цибулю…
Патрік дивився на її другу руку, на ніж, який вона все ще тримала. Він обережно забрав його в неї.
— Що вона тут робить? — запитав він, не дивлячись на мене. Гелен схилила голову набік, переводячи погляд зі свекра на мене й назад.
— Вона ставила запитання, — сказала вона, — про Нел Ебботт, — вона сковтнула. — Про Шона. Про його професійну діяльність.
— Мені просто потрібно дещо уточнити, це формальність, яка стосується роботи з розслідуванням.
Патрікові, схоже, це не було цікаво. Він сів за стіл, не дивлячись на мене.
— Ти знаєш, — сказав він Гелен, — чому її привезли сюди? Я спитав декого — я досі знаю людей, звичайно ж, і я говорив з одним з моїх колишніх колег у Лондоні, і він сказав мені, що ця чудова детективша була знята з посади в столиці, бо спокусила молодого колегу. І не просто колегу — жінку! Чи можете ви собі таке уявити? — Його сухий сміх перейшов у різкий кашель курця. — Ось вона ганяється за вашим містером Гендерсоном, а сама винна точно в тому самому. Зловживання службовим становищем заради власного сексуального задоволення. І вона досі на роботі. — Він закурив. — І тут вона приходить сюди й каже, що хоче говорити про професійну поведінку мого сина! — нарешті він подивився на мене. — Вас узагалі треба було викинути з поліції — але тому, що ви жінка, тому що ви
Я стиснула кулаки, щоб не тремтіли руки.
— А що, якби Шон спав із жінкою, котра врешті загинула? — запитала я. — Як ви думаєте, що з ним тоді було б?
Він швидко рухається як для старого. Він підскочив, відкинувши стілець, здавалося, менш ніж за секунду його рука обхопила моє горло.
— Притримай язика, ти, брудна сучко, — прошепотів він, дихаючи на мене кислим димом. Я міцно, жорстко штурхнула його в груди, і він відпустив мене.