Светлый фон
Та як вона посміла?! Як та чортова жінка посміла встромити сюди свого носа?!» Що в біса вона робила, прийшовши побачити мою матір?! Так, наче я була дитиною! Вона душила тим, як поводилася з Даніелем. Бісова одержимість! Несправедливо ось так контролювати життя інших людей, топтати мрії інших».

51

51

 

 

П’ятниця, 6 листопада

 

Шоста. Повністю вбраний, Даніель дивився на Черрі, яка спала в їхньому ліжку. Її блискуче темне волосся спадало на ледь рум’яне обличчя. Руки були поверх пухової ковдри, шкіра гладенька й зваблива. Він розмірковував про те, щоб поцілувати її на прощання. Учора ввечері вони вперше посварилися й іще досі не владнали всього до кінця. Він і досі не знав, що сталося.

Вечір почався достатньо приємно. Поки Черрі поїхала до матері, Даніелю подзвонив його друг Віл і був у захваті, дізнавшись, що в нього вихідний. Віл шукав когось, щоб відсвяткувати підвищення, про яке щойно дізнався. Він напросився в гості, і вони чекали, поки повернеться Черрі, щоб вийти кудись усім разом. Даніель знав, що ніхто з його друзів не бачився з Черрі ще від нещасного випадку, а тепер вони знову зійшлися, тож було б добре, якби вони познайомилися ближче. Чекаючи, хлопці захопили з холодильника кілька пляшок пива.

— От що я скажу тобі, Дене, ти надто жалісливий. Особливо після того, як вона кинула тебе, — сказав Віл, відкорковуючи свою пляшку.

Даніель залишався спокійним. Він не хотів розкривати матір, розголошуючи всю історію, тож обмежився туманним:

— Усе не так погано, як ти думаєш.

Як це завжди буває з чоловіками, Віл не став надто довго зупинятися на одній темі. Він дзенькнув своєю пляшкою об пляшку друга.

— Щасти тобі, — щиро промовив він. — Чим хочеш зайнятися ввечері? Ми можемо сходити в новий японський ресторан, той, яким володіє друг Тео. Черрі подобається японська кухня?

Даніель не знав. Задзвонив домофон, і, відповівши, він побачив на екрані вантажника, котрий уже розвантажив коробки на тротуар і був готовий занести їх нагору.

— За хвилину вона вже буде тут, — казав він, — от і запитаємо в неї.

Чоловік переніс коробки вгору сходами, а потім до квартири. Він коротко привітався й відмовився від чашки чаю. Даніель запитав у нього, де Черрі й чи їхала вона вслід за ним.

— Сподіваюся, друзяко, вона не дасть тобі такого ж ляпаса, як і своїй старій.

У Даніеля відвисла щелепа, і, зрозумівши, що сказав забагато, чоловік поквапився піти.