— Мені погано. Не люблю сварки. Мама здавалася змученою.

— Що вона сказала?

— Те ж, що й раніше. Що їй шкода. Хотіла якось залагодити провину.

Черрі байдуже кивнула.

— Для мене це важко, хіба ти цього не бачиш?

— Знаю.

— Мені не подобається, що ви двоє не можете поладнати, — зітхнувши, сказав він. — Моя дівчина та моя мама. Ти мала хоча б підбадьорити мене.

Черрі натягнуто всміхнулася.

— Ми не можемо спробувати все вирішити? І ти ж знаєш, що ми й досі не сказали їй про заручини.

— Ну, звісно ж! Ніщо не зробить мене щасливішою.

— Справді?

— Так. — Вона поцілувала його. — Мене засмучує те, що ми не ладнаємо, а ти опинився між двох вогнів. — Вона розвернулася, щоб відчинити духовку й перевірити таджин, добре знаючи, що залишила Даніеля враженим тим, як легко було її переконати.

Чоловікам подобається безконфліктне життя, і вона знала, що погодилася надто легко й насправді нічого не можна було вирішити. І ніколи не можна буде, але до того часу, поки він це усвідомить і знову почне цю розмову, Черрі сподівалася, що Лаура вже зникне.

— Виглядає смачно, — сказав він, дивлячись на таджин. Він обійняв її та поцілував ззаду в шию. — Дякую, Черрі. Ти неймовірна. Знаю, вона аж ніяк не полегшувала тобі життя, і я ціную те, що ти не тримаєш на неї зла.

— Обережно, гаряче!

— Гадаю, мені слід зустрітися з нею.

Черрі розвернулася.

— Що? Сьогодні?

— Лише на півгодини чи десь так. Після вечері. Це проблема? У неї важкі часи. Ти ж знаєш: розлучення та все інше.

Її накрила хвиля паніки. Останнє, чого вона хотіла, так це щоб Даніель отримав повну історію про те, як Лаура бачилася з Венді.