Минулого вечора в якийсь момент вона майже зламалася. Вона вже хотіла розповісти про все Даніелеві: про те, як маніпулювала ним, прикидаючись, ніби не знала, що він живий, що говорила Лаурі й що робила, аби провчити її, а ще про те, що Лаура не дає їй спокою, — але зрозуміла, що не може так учинити. Ніколи. Вона відіслала його в якийсь ресторан і лежала на ліжку, розмірковуючи, чи зателефонує він їй до того, як вона засне. Уночі він повернувся й ліг спати, не розбудивши її, а тепер пішов на роботу.

Стривожена, вона скочила з ліжка. Ті старі одружені пари з телепередач, які завжди стверджували, що не йшли спати до того, як вирішували всі суперечки, мали рацію. Їй не варто було залишати це гноїтися, поки вони спали. Вона мусила все виправити, і коли він повернеться з роботи, планувала здивувати його смачною вечерею. Черрі знала, що це банально, однак точно спрацювало б. Вона побрела на кухню, витягла кілька кулінарних книг, куплених у ближній книгарні, і почала гортати сторінки. До неї загавкав Руфус, і Черрі взяла його на руки, дозволяючи долучитися до вибору. Вони зупинилися на таджині. Достатньо екзотично, щоб постаратися, проте насправді, судячи з інструкцій, дуже легко. Вирішивши остаточно, Черрі почала готувати каву, коли раптом знову почула дзижчання мухи в голові. Муха на ім’я Лаура. Дівчину це дратувало, і вона ненавиділа таке відчуття. Якби ж тільки вона могла її пристукнути, розчавити, роздробити кухонною скалкою й викинути геть. А може, хтось зробив би це замість неї. Утішена такою думкою, вона розвернулася до телевізора, чекаючи на повідомлення в ранкових новинах про нещасні випадки. Про жінку, котра ступила на проїжджу частину на секунду раніше, і її розплющило, чи що вона впала з платформи в метро. Не схоже було, що Лаура взагалі хоч колись користувалася послугами метро. З нею мало щось статися. Насправді для цього було потрібно так мало зусиль, рівновагу могла порушити лише крихітна дрібничка. Заінтригована простотою, Черрі вирішила поґуґлити «як спричинити випадкову смерть». Вона відкрила лептоп і почала набирати в пошуку, аж раптом її пальці завмерли над клавіатурою. Боже, майже прокололася. Черрі знала, що неможливо повністю знищити історію браузера. Дякувати Богу, вона дійшла лише до «спричинити». Це аж ніяк не доводило, що вона й справді щось планувала чи робила. Але просто про всяк випадок. Вона вимкнула комп’ютер і натомість вирішила розважити себе уявою. Блискавка… Важко контролювати. Укус бджоли… Можливо, Лаура належала до тієї групи людей, котрі страждали від анафілактичної реакції. Чи можна якимось чином натренувати бджіл? Можливо, якщо покласти щось на шкіру, це б їх привабило. Хоча в цієї схеми була висока ймовірність невдачі, адже все залежало б від того, чи змогла б людина, на яку вони напали, відбитися, а бджола до того часу вже могла втратити жало. Гммм… А як щодо потоплення? Для цього знадобилася б стрімка течія та відсутність свідків. Отрута? О, чому вона не могла бути іншою? Чому Лаура була така одержима, так наполягала на тому, що вона, Черрі, не була гідною її коханого сина?