«Даніелю, я пропустила твій дзвінок. Я все ще хочу зустрітися. Ти сказав, що й досі будеш на ногах? Будь ласка, приїжджай. Можливо, ти в душі абощо… Дай мені знати. Я чекатиму, тож не хвилюйся про пізній час».

Черрі не хотіла, щоб він їхав. Їй потрібно було більше часу, не варто було роздувати вже й без того палаючий папір. Вона натиснула «3», щоб видалити повідомлення, а потім швидко продиктувала розпізнавачу голосу своє повідомлення. Після цього переглянула історію дзвінків. Угорі списку був дзвінок Лаури, і кількома дотиками вона видалила його. Черрі прокрутила кілька номерів, очевидно, його колег, далі дзвінок від Віла, Говарда, а потім Черрі побачила той дзвінок. Номер був не підписаний, і його було видно повністю. От тільки вона знала його напам’ять, бо жила там. Квартира її матері. Її мати й Даніель розмовляли о восьмій тридцять сім минулого вечора. Вона поспіхом намагалася згадати. Це було якраз тоді, коли вона пішла за вином. Її серце обірвалося. Тож він усе знав чи щонайменше достатньо. Так от чому Даніель не міг поглянути їй у вічі, коли вона повернулася, от чому він віддалився відтоді. І саме тому сьогодні ввечері він збирався зустрітися з Лаурою.

«От тільки цього не буде», — швидко нагадала вона собі. Черрі видалила повідомлення. Вона часто ловила себе на тому, що її мозок найкраще працює під тиском обставин і, розв’язуючи проблеми, починає аж наче гудіти — цього вечора все було так само. Насправді сьогодні на неї зійшло натхнення. Вона була геніальною і, здається, точно знала, що їй робити.

Вона поїде зустрітися з Лаурою.

Черрі відчула дивну приреченість, немовби, зрозумівши, що робити, вона почала цілий ланцюжок подій. Вона ще не знала, якими вони будуть, але якимось чином це дало б їй бажані відповіді.

Однак вона мусила підготуватися, і швидко. Шум води стих, і він одягнеться вже за хвилину. Вона порилася на кухні, схопила два шматки хліба, намазала їх маслом і поклала шматочок шинки та перцю. Налила склянку води й поставила на стіл, щойно він зайшов.

— Ти, напевно, голодний. Мені здалося, тобі потрібно швидко перекусити, особливо якщо після цього ти поїдеш до мами.

Здавалося, його вразила її далекоглядність.

— Дякую. Мій телефон не дзвонив?

Вона похитала головою. Даніель глянув на годинник у кухні, і вона простежила його погляд. Було десять хвилин до одинадцятої.