— Мабуть, це означає «ні».

— Схоже, у нього істерика, — сказала Голлі.

— Оскаженів, — погодився Юн і прихилив голову до стіни. — Господи Ісусе, як же спекотно на цьому асфальті. А о півдні стане ще спекотніше. Muy caliente [254]. Якщо ми лишимося тут, то спечемося.

— Ви правою рукою стріляєте, лейтенанте Сабло? — спитала Голлі.

— Так. Й оскільки цей вар’ят із гвинтівкою нас тут пришпилив, то чому б тобі не звати мене Юном, як el jefe [255]?

— Тобі треба перебратися на той бік будівлі, де сидить Ралф. А ти, Ралфе, маєш перейти сюди до мене. Коли лейтенант Сабло відкриє вогонь, ми побіжимо до стежки, що веде до туристичних хатинок і входу Ахіґи. За моїми підрахунками, треба подолати ярдів п’ятдесят [256] відкритого простору. Ми секунд за п’ятнадцять упораємось. Може, за дванадцять.

— Голлі, дванадцяти секунд йому вистачить, щоб нас підстрелити.

— Гадаю, у нас усе вийде.

Холодна, мов вітерець від вентилятора, що дме понад мискою з кубиками льоду. Неймовірно. Коли вона дві ночі тому зайшла до конференц-зали Гові, то була така напружена, що від гучного кашлю до самої стелі підскочила б.

«Вона вже бувала в таких ситуаціях, — подумав Ралф. — І, може, саме в таких ситуаціях проявляється справжня Голлі Ґібні».

Ще один постріл, за яким почувся металевий ляскіт. Потім другий.

— Він стріляє по бензобаку кросовера, — сказав Юн. — Працівники прокату засмутяться.

— Нам треба йти, Ралфе, — Голлі дивилася йому просто в очі — ще одна річ, із якою в неї раніше були проблеми, але не зараз. Ні, не зараз. — Подумай про всіх Френків Пітерсонів, яких він уб’є, якщо ми йому не завадимо. Вони підуть із ним, бо вважатимуть його знайомим. Або він видасться привітним, як, мабуть, здавалося тим Говардовим дівчаткам. Не той, що нагорі сидить, я про того, кого стрілець захищає.

Ще три постріли, один за одним. Ралф бачив, як на зад­ньому крилі кросовера утворюються дірки. Так, він цілить у бензобак.

— І що ми будемо робити, коли містер Ренфілд спуститься нам назустріч? — спитав Ралф.

— Може, і не спуститься. Може, він сидітиме там, на верховині. Нам треба тільки добігти до стежки, що веде до входу Ахіґи. Якщо він спуститься до того, як ми туди діста­немося, можеш його пристрелити.

— Я з радістю, якщо він перший мене не поцілить.