— Мабуть, нема. Однак ми цілком задоволені нашим тихим життям. У мого брата в Парижі багато роботи. І ми приїхали сюди, щоб відпочити.
— Що ж, сподіваюся, що південь Франції ще якийсь час утішатиметься вашим товариством, — тихо мовив Констант.
Леоні щосили намагалась утримати спокійний вираз обличчя.
Родина іспанців, і досі сперечаючись, раптом звелася на ноги. Леоні обернулась і побачила, що парадні двері тепер відчинені.
— Здається, дощ ущухає, мадемуазель Верньє, — сказав Констант. — Дуже шкода.
Останнє слово було мовлене так тихо, що Леоні скоса зиркнула на співбесідника, дивуючись такому відвертому прояву інтересу. Однак його обличчя мало безневинний вигляд, і Леоні подумала: може, вона його неправильно зрозуміла? Знову глипнувши на двері, вона побачила, що вийшло сонце й затопило мокрі сходи яскравим сліпучим світлом.
Пан у циліндрі допоміг своїй супутниці підвестись. Обережно вийшовши з-за лави, вони вийшли в нефі рушили до дверей. Один по одному всі посунули до виходу. Леоні з подивом помітила, як багато людей зібралось у церкві. Поглинута розмовою, вона не звернула на це уваги.
Мосьє Констант простяг руку.
— Ходімо? — спитав він.
Від його голосу в неї по спині мурашки побігли. Леоні вагалася лише якусь невловиму мить. Наче спостерігаючи за собою збоку, вона побачила, ніби в уповільненій зйомці, як її оголена рука неквапливо лягає на сірий рукав його фрака.
— Ви напрочуд люб’язні, — мовила вона.
Вийшовши разом із церкви, Леоні Верньє та Віктор Констант подалися до Пляс Сен-Жімер.
РОЗДІЛ 60
Попри свій скуйовджений вигляд, Леоні почувалася найщасливішою людиною на всій Пляс Сен-Жімер. Раніше вона часто уявляла собі такий момент, і все одно — було щось украй надзвичайне в тому, що це виявилося таким природним — пройтися під руку з мужчиною.
І це не сон.
Віктор Констант і далі поводився як джентльмен — увічливо й турботливо, але не надміру. Він спитав у неї дозволу закурити, і коли Леоні погодилась, запропонував їй турецьку цигарку — товсту й темно-коричневу, не схожу на ті, яким віддавав перевагу Анатоль. Вона відмовилась, але їй сподобалося, що з нею поводяться, як із дорослою.