Радж зрозумів маневр: треба скоріше охопити табун, скупчити дельфінів, закружити на місці. А що буде далі? Радж уперше брав участь у відловлюванні дельфінів, усе було новим. Цього разу, коли Судзір привів у порт армаду суден (а деякі найняв на місці) і поставив Крафта перед фактом, містер Джері аж зніяковів. Усе! Немає відступу назад! Нові страшенні видатки, яких він смертельно боявся, — реальність. Навіть не втішило Крафта те, що заздалегідь платити не треба. Все одно доведеться потрошити гаманець. А наскільки? Ніби саме лихо потягнуло тоді за язик, підтакнув Судзіру, погодився на ловлю нових дельфінів (як топишся, то й за піну схопишся), а тепер уже все, відступу не може бути. Усе робить Судзір сам: і флотилію привів, і розпоряджається, як господар становища, віддає накази. За наказом Судзіра Радж узяв з собою всю збрую аквалангіста, а тепер упріває в чорному гідрокостюмі, чекає сигналу, щоб стрибнути за борт. А стрибати доведеться, бо дельфіни заплутуються в сітках. Під водою вони можуть пробути десять — п'ятнадцять хвилин, а звичайно виринають через три-п'ять хвилин. Вразливі дельфіни страшенно: якщо не утопиться, то може бути з переляку інфаркт або інсульт. Як у людей.

Табун дельфінів не здогадувався, що діятиметься далі. Вони дозволили, щоб їх обігнали, закружили на місці. Деякі весело вискакували з води, шумно плюхалися назад, зовсім близько підпливали до глісерів, пускалися з ними наввипередки по кругу і якби захотіли, то легко перегнали б, утекли. Один великий дельфін, мабуть, ватажок табуна, то запливав навперейми середньому катерові, то летів до крайніх, здиблювався на хвіст, баламутячи воду, ніби хотів заглянути, що робиться на борту, чим займаються люди.

— Ну, зроби сальто! Ну — оп-ля! — махав йому рукою Радж.

Але дельфін і не думав слухатись. Раптом він протяжно й різко свиснув, зник під водою. І відразу занепокоєно завирували дельфіни.

На катерах спішно готували сітки. Великою купою лежала сітка і на Раджевому катері, стирчали з неї то тут, то там рожеві довгасті поплавки з пінопласту, іржаві великі гайки грузил. Від сітки і до лівого борту поставали віддалік один від одного троє напівголих, з видубленою шкірою ловців, самий крайній, що коло борту, тримав у руках канат і край сітки, ще двоє розпинали її крило. Четвертий ловець стояв біля правого борту, поглядав на середній катер.

Тим часом Судзір знову підніс до губів рацію з антеною-штирем, і глісери хутко підлетіли з боків до «матки», яка уповільнила хід. З одного і з другого борту їм покидали кінці сіток, і глісери відпливли в сторони, розтягуючи їх, з'єднуючи сітками середній катер і крайні.