Дивлячись униз, на темний гостроверхий ялиновий ліс, що приховував круті схили гори аж до підніжжя, Тюльпанов подумав, що по цих труднопрохідних лісах, мабуть, мчить тепер порушник, як затравлений звір.

Він уже встиг далеко втекти за той час, поки Тюльпанов перев'язував рану старшини, і знову пробивався до великої дороги, до людей. Треба наздогнати його, поки він не загубився у натовпі.

Тюльпанов вирішив скористатися канатною дорогою. Робітники допомогли йому і Витязю надійно розміститись у підвісній колисці. Подякувавши лісорубам, Тюльпанов сказав їм, що в лісі на галявині, під старою ялиною, лежить поранений Смолярчук.

— Знайдіть його, допоможіть.

— Усе зробимо, не хвилюйся.

Повільно пропливла, розхитуючись на сталевих тросах, над глибокою безоднею, над верхівками дерев підвісна колиска.

Через тридцять хвилин вона зупинилася на рівнині, над естакадою лісового складу хімзаводу. Тюльпанов і Витязь спустилися на землю. Що ж робити далі? Як без сліду шукати порушника?

Ще згори Тюльпанов помітив на далеких підступах до шосе пішохідний міст через річку. Порушник, звичайно, не залишиться там, у лісі, він знову пробиватиметься до людей, у місто. Отже, обов'язково пройде міст, його ніяк не можна минути, він тут єдиний. Там, біля мосту, на цьому боці річки і треба зустрічати порушника.

Тюльпанов не помилився в своїх припущеннях…. На дерев'яному вузькому мосту, на якому вдвох не розійтися, появився міцний, кремезний чоловік в гуцульському кептарі і капелюсі.

Пробігши по мосту, порушник кинувся в прибережні зарослі верболозу, де на нього чатував Тюльпанов.

— Руки вгору! — скомандував прикордонник.

Порушник підняв руки, але відразу ж метнувся вбік, стрибнув у річку і зник під водою. Швидка течія підхопила капелюх і понесла його вниз.

— Не втечеш! — сердито сказав Тюльпанов.

Він взяв вірьовку, приторочену до ременя, прив'язав до неї камінь, метнув угору. Вірьовка з каменем на кінці кілька разів обкрутилася навколо товстого сучка сосни. Відштовхнувшись від берега, Тюльпанов перелетів трохи не через усю річку. Він стрибнув на мілководдя недалеко від того місця, де на мить пізніше виринув порушник.

Побачивши прикордонника, «Ковчег» кинувся до лісу, до рятівних кущів верболозу.

Тюльпанов наздогнав його на березі і, незважаючи на шалений опір, переміг, зв'язав по руках і ногах. Віддихавшись, Тюльпанов дістав ракетний пістолет, вистрілив угору.

Польовою дорогою швидко примчала машина з прикордонниками — солдатами п'ятої застави і капітаном Шапошниковим. Вона зупинилася біля річки, перед Тюльпановим.