Вона допила келих і пожбурила ним туди, де торохкотять ні про що оті дурні пальми. Десь там зник її ворог…

— Пішли!

— Куди?

— До мене!

… так хочеться подобатися цьому милому чоловікові, такому уважному, гречному, спокійному…

— І поскидаємо взуття… будемо бігати швидко-швидко, як у нас, коли немає де заховатися від дощу. О! Ми будемо бігати по калюжах!

Даві на хвилину затримався біля бюро. Марта не бачила, що він узяв звідти і заховав до кишені.

Скинула легкі босоніжки, блимнула перед Даві босими п’ятками і понеслась галасуючи: «Іди, іди, дощику…»

Першою влетіла у простору душеву кімнату у відведених їй апартаментах і повернула кран. З-під стелі урізнобіч щедро потяглися пронизуючі струмені. Вода обліплювала дівочий стан, вмить перетворила легку сукню на прозору пелену.

Дівчина танцювала під рясним дощем і запрошувала до танцю…

Хто там стоїть за дощовою завісою? Якийсь високий, спокійний і такий цікавий чоловік. Ах, це її співбесідник. Чого ж не йде до неї? Разом буде так весело!

Даві розгубився, — такого він ще не бачив, не знав і ніколи не мав. Але, як прагнув саме такого, незвіданого, вільного, відвертого і хмільного.

— І ти ніколи не танцював віденський вальс під дощем? — тягла за руку під воду і вже кружляла з ним, наспівуючи мелодію Штрауса.

— Ой! — зупинилася і хитро примружила очі, — Поглянь, по твоєму обличчю котяться перлини! Ось одна (спіймала на кошлатих грудях вустами дощову краплину), ось друга…

… десь уже бачила ці золоті ланцюжки. Скільки їх? Чому вважає, що їх повинно бути більше? Розщіпнула гудзик за гудзиком на сорочці і тихо засміялася. Ось ще один товстий ланцюг з великим, у золотому мереживі рубіном.

… за пеленою львівського дощу промайнуло якесь фото… Яке це зараз має значення? їм просто чудово удвох, обійми цього чоловіка так збуджують…

— Ти теж увінчана перлами, — прошепотів Даві, обціловуючи дівчину.

— Де, де, де?

— Поглянь, — підвів до дзеркала. — Я ж тобі казав, що краплини дощу можуть перетворюватися на справжні перла., на такому прекрасному тілі.

Не вірила очам своїм. У дзеркалі дивовижне намисто з перлів прикрасило її довгу шию.