Майкл не міг відірватися від обличчя Мааса. Кожне слово, кожна цифра чи якийсь фармакологічний елемент сприймалися ним як щось близьке і зрозуміле. Навіть відчував, як діють ті пігулки, бо ж каже Маас:

— Виготовлений мною препарат діє спазмалітично, протизапально, має сечогінні властивості і використовується для профілактики і лікування сечокам’яної хвороби. І як тільки провізор чи медексперт зроблять відповідні аналізи і підтвердять усі складники і цифри, про які я говорив вище і, вибачте, забрав так багато часу, тоді я матиму право назвати ім’я того, кому належать ці ліки. На Ентанго в моїй лабораторії у ящику № 23 ще зберігається кілька таких пляшечок. Ось, візьміть, це ключі від лабораторії.

— До завтрашнього засідання суду судмедексперт зможе зробити відповідні аналізи і ідентифікувати пляшечки з ящика № 23 лабораторії Мааса із наявним речовим доказом? — запитав головуючий.

— Так, ваша честь!

Присутні в залі вчинили справжній рейвах. Репортери засипали запитаннями усіх, хто потрапляв їм під руки.

Звичайна справа, в якій фігурували безапеляційні докази проти Харріса, набували цілком іншого напрямку.

Адвокат протиснулася до Мааса:

— Невже це справді може стати прямим доказом? Невже?

— До речі, — проскрипів Фатухелу. — Я давно здогадувався, хто вбив Ероута, і можу свідчити, що бачив Сема разом з ним не раз.

— А хто ж він такий, той Сем? — відразу вхопилася за інформацію Нурен. — Як його прізвище?

— Семуторангдан Фалі.

Адвокат записала потрібні дані про Сема і попрошалася з ентангівцями. Отак раптово на неї навалилася гора роботи, але це було саме те, чого вона так прагнула, бо йшлося про встановлення істини, до якої так довго довелося йти.

Сьогодні увечері до Танджунау на суд прилітає батько покійного Ероута. Завтра він даватиме свідчення. Головне, вміти побудувати систему захисту і правильно організувати порядок свідчення викликаних свідків. Як тут не помилитися! Це ж перша її справа! Нурен зібрала усі папери. Вона знала, з ким порадиться…

… Майкла вели пліснявими коридорами і чомусь гулкі вибухи під ногами не озивалися смертоносним вироком, а розчавлені, винувато схлипували.

У камері відразу підставив голову під струмінь води і дав слово не йти у той кут, звідки манливо всміхалися безликі жінки. Хотілося швидше залишитися наодинці з Мартою і разом з нею спокійно поміркувати над іскоркою, запаленою Маасом. Він уже хотів спочатку обміркувати наслідки незвичного для себе стану неоманливого спокою, коли у дверях клацнув замок.

— Харріс, до адвоката!