— Це інші панове їх залишили, — розгублено відповів лісник. — Вони зоставили на мене своїх коней, а самі подалися до лісу. Лише один пан з дружиною…
— А хто вони, власне, такі, цей пан з дружиною?
— Не знаю, ваша світлосте. Я не втручаюся в чужі справи. Очевидячки, вони гості моєї пані — як і ви, мабуть… Ну, і ще за вечерею вони називали одно одного Симоном — це пана, і Аделею — це пані.
— Ага! — розсміялася Марґарита. — Зрозуміло. Ґрафині де Монтальбан не терпиться народити своєму чоловікові спадкоємця.
— Авжеж, пані, — з готовністю закивав лісник. — Як бачите, вони ще завидна пішли до спальні… Сподіваюсь, і ваша світлість незабаром подарує монсеньйорові дитину. Перша дружина пана ґрафа, царство їй небесне, так і не…
— Замовкни! — гаркнув збентежений Тибальд. — Не сунь свого носа куди не слід.
— Але ж чому? — лагідно промуркотіла Марґарита, поклавши руку йому на плече. — Господар Ґотьє правду каже. Діти — це чудово.
— Так, пані, — підтвердив лісник і важко зітхнув. — Шкода, що в мене немає ні дружини, ні діточок… Та й пізно мені їх заводити, старому монахові-розстризі…
Розділ LI
Розділ LI
Розділ LIКазка від Тибальда де Труа
Казка від Тибальда де ТруаПовечерявши, вони усамітнилися в одній зі спалень. Кімнати на другому поверсі справді були розкішні, вони призначалися для ночівлі вельмож під час кількаденного полювання, проте перегородки між кімнатами були досить тонкими, і з сусідньої спальні долинали пристрасні стогони, які ще більше збудили Тибальда. Він ривком притягнув до себе Марґариту і жадібно поцілував її, але вона відразу вивільнилася з його обіймів.
— Зачекай трохи. Спершу нам треба поговорити.
Принцеса скинула черевики, забралася на широке ліжко й сіла, обхопивши коліна руками. Ґраф улаштувався на невисокому ослінчику обіч ліжка.
— Тибальде, — серйозно промовила Марґарита. — Ти ще не відмовився від наміру стати моїм чоловіком?
— Зараз я прагну цього ще дужче, ніж раніше, — так само серйозно відповів він. — Чотири роки тому я нестямно закохався в тебе, і з плином часу це почуття лише міцнішало.
— Гм-м. І можна подумати, що всі ці роки ти зберігав мені вірність душею і тілом.