— Напевно, це наступний пункт на порядку денному, — посміхаючись сказав Шото.

— Любов, надія, віра, — сказала Арт3міда, вимовляючи слова повільно. Вона повернулася до мене. — Звідки я це знаю?

— Так, — сказав Ейч. — Ці слова справді звучать знайомо.

— Мені теж знадобився час, щоб все зрозуміти, — сказав я.

Вони подивилися на мене очікувально.

— Прокажіть їх у зворотному порядку, — запропонував я. — Або ще краще, проспівайте їх у зворотному порядку.

Арт3міда глянула підозріло.

— Віра, надія, любов,— сказала вона.

Потім повторила їх кілька разів і з ще більшим розумінням. Тоді проспівала:

— Віра і надія і любов...

Ейч підхопив наступний рядок:

— Серце і мозок і тіло…

— Разом три… магічне число! — переможно завершив Шото.

— «Шкільний рок!» — закричали вони в унісон.