Вествуд сказав:

– Пізніше я згадав про ці супутникові тарілки. Для чого вони?

Ричер відповів:

– Для телебачення.

– Так і є, дві з них для телебачення. Проте інші дві повернуті в іншому напрямку.

– Іноземне телебачення.

– Або для супутникового телебачення. Будь-якої частоти, яку вони можуть собі дозволити. Дуже швидкої, наприклад. Подвоєної, для більшої безпеки. З їхнім власним електропостачанням. Ось де розташоване велике джерело Інтернету.

– Ми можемо зробити такий висновок за розташуванням тарілок?

– Нам знадобиться інформація про те, коли «Ґуґл» зробив це фото. Щоб вирахувати кут падіння тіней.

– Тоді нам потрібно буде копати далі. Нам потрібна пошукова система. Якщо вони працюють звідти, ми маємо дізнатися, про що вони пишуть.

– Все, що я можу зробити, це попросити.

– Скажіть йому, що Мерченко мертвий. Скажіть йому, що ви його прибрали, зробивши послугу всім розробникам програмного забезпечення. Скажіть йому, що тепер він ваш боржник.

Вествуд нічого на це не відповів. Ричер повернувся до зображення на екрані. Він запитав:

– То де саме, ви кажете, розташоване це місце?

Вествуд відповів:

– За двадцять миль на південь від Материного Спочинку.

А тоді він нахилився через Ричера і почав гортати, натискати на кнопки, зменшуючи тим самим зображення ферми й збільшуючи розмір пшеничного поля на зображенні. Без сумніву, він збирався і далі це робити, доки в кадрі не з’явиться сам Материн Спочинок, щоб показати співвідношення відстані між ними. Але ще до того, як це сталося, зображення розсікла абсолютно пряма лінія в нижньому куті.

Ричер запитав:

– Що це?

Вествуд відповів йому: