Мойнахан знову поклав рацію додолу. Він коротко оглянув поглядом FedEx, а тоді знову повернувся до західного боку. Можливо, дві голови спрацюють краще, ніж одна. Машина досі наближалася до них, проте вона все одно була ще далеко. Від її хромованої поверхні відбивалися сонячні промені з легким відблиском червоного кольору. Попереду неї виднівся розпечений асфальт, від якого підіймалися вгору потоки гарячого повітря, а позаду неї здіймалася хмара пилу. Це могло бути що завгодно.

Водій кадилака змінив положення та перевірив залізницю. На півночі нічого не було. Ніяких пішоходів. Ніяких самохідних машин. Але на горизонті з південного боку виблискувало щось срібного кольору. Ранковий потяг, за п’ятнадцять миль звідси. Прибував із Оклахома-Ситі. У повітрі між ними запанувало якесь незначне хвилювання. Він перевірив східний напрямок. Вантажівка FedEx досі була там і розгойдувалась з боку на бік. Він сказав:

– Я лише щойно зрозумів. Я пропущу доставку. Я тут застряг.

Мойнахан відповів:

– Буде тобі куди йти завтра.

Тоді він кивнув підборіддям у західному напрямку зі словами:

– Це найповільніша машина у світі.

– Вона не повільна. Вони просто так розраховують. Хочуть дістатися сюди одночасно з ранковим потягом. Щоб розділити нашу увагу на два напрямки. Ось чому вони їдуть із заходу. Їм не потрібен переїзд.

– На якій відстані потяг зараз?

– Авто ближче.

– Проте потяг швидший.

Водій кадилака нічого на це не відповів. Це йому нагадало ті паршиві задачки, які вони розв’язували у школі. «Якщо машина знаходиться на відстані дванадцять миль звідси і їде зі швидкістю сорок вісім миль за годину, а поїзд перебуває за п’ятнадцять миль звідси, проте рухається зі швидкістю шістдесят миль за годину, то хто прибуде першим?»

Одночасно. За визначенням. Тут і думати не було про що.

Машина наближалася. І потяг також наближався. Вони трималися чіткого курсу. Курсу можливого зіткнення. Далеко під ними, на площі, люди бігли на роботу, метушливо, наче мурашки. З їдальні виходили чоловіки й сідали у свої вантажівки. Розумний рух. Вони висилають групу перехоплення. Вони облаштують блокпост. Десь за милю звідси, мабуть. Завжди краще розбиратися з проблемами на стороні. Хіба що машина – це приманка. Можливо, вони зараз їдуть на потязі. Як у старому вестерні. Двері вагонів розчиняються, і звідти вилітає ціла купа шерифів верхи на конях. На рампі їх уже чекатимуть четверо хлопців. Плюс один буде з іншого боку, про всяк випадок. Цього має вистачити. Нам усім відомий план. Нам усім відомо, як це працює.