— Напевно, випав із кишені. Я ж кажу, що був злегка напідпитку.

— Ну і що далі?

— Спочатку план у нього був вельми простий: після вбивства вирушити на Ларколлен і заховати ключ, яким він скористався, на дачі Арне Албу. На брелку ініціали АА, так що ніяких сумнівів ні в кого і виникнути не могло. Але коли він знайшов мій мобільник, то поспішив змінити-‘план, аби ще більше заплутати сліди. А саме подати все так, ніби я вбив Анну, а потім ужив заходів, щоб звалити провину на Албу. Він скористався номером мого мобільника і через сервер в Єгипті почав засипати мене електронними повідомленнями, знаючи, що вистежити відправника неможливо.

— А якщо б і вистежили, то ним виявився б…

— Я. Так чи інакше, я виявив щось дивне, тільки коли «Теленор» прислав мені рахунок. Але очевидно, я і після цього не дуже уважно читав ці повідомлення.

— А ще простіше було б заблокувати мобільник, коли ти його загубив.

— Гм-м. — Харрі раптово підвівся й почав походжати туди й назад перед лавкою. — Складніше зрозуміти, як він ухитрився проникнути до моєї комірки. Адже слідів злому не виявлено і ніхто з сусідів не впустив би стороннього. Іншими словами, у нього був ключ. А йому і потрібний був тільки один, адже у кожного мешканця універсальний ключ, він відкриває і ворота, і горище, і підвал, і квартиру, але дублікат такого ключа дістати не так-то просто. А в Анни, до речі, теж був універсальний ключ.

Харрі зупинився, пильно дивлячись на південь: там, на вході у фіорд, стояло зелене вантажне судно з двома могутніми кранами на борту.

— Про що замислився? — запитала Беате.

— Та ось хочу попросити тебе зробити мені послугу, з’ясувати ім’я одного чоловічка.

— Краще не треба, Харрі. Я ж кажу, мені навіть сюди не можна було приходити.

— А ще думаю, звідки в тебе ці синці?

Різким рухом вона прикрила шию:

— А, так, на тренуванні. Я дзюдо займаюсь. А ще про що думаєш?

— А ще про те, чи зможеш ти передати ось це Веберу. — Хар-рі вийняв із кишені піджака загорнуту в кухонний рушник склянку. — Попроси його зняти відбитки пальців і порівняти їх із моїми.

— А твої в нього є?

— У криміналістичній лабораторії є відбитки всіх сищиків, які виїжджають на місце злочину.

— Харрі… — застережливо почала вона.

— Будь така ласкава!

Беате зітхнула й узяла склянку.