— А де Стефан тепер?

Симон байдуже знизав плечима, і Харрі вирішив, що ця тема для нього табу.

— Судячи з фото, вони дуже дружили, — сказав Харрі.

— Та вони як сіамські близнята були, розумієш. Товариші — нерозлийвода. Ґіорґі двічі відсидів у в’язниці за Стефана. — Симон засміявся. — Бачу, ти здивований, мій друже. Зрозумій, у нас така традиція. Це честь — відбути покарання за брата або за тата, розумієш.

— А ось поліція на це інакше дивиться.

— Та вони ніякої різниці між Ґіорґі й Стефаном не бачили. Брати-цигани. Норвезькій поліції в таких випадках розібратися нелегко. — Він ошкірився і запропонував Харрі ще одну сигаретку. — Особливо коли вони в масках.

Харрі затягнувся і вирішив зробити пробний постріл:

— Так що ж тоді за чорна кішка між ними пробігла?

— А ти як гадаєш? — Симон мелодраматично примружився. — Жінка, звичайно.

— Анна?

Симон не відповів, але Харрі відчув, що залізо розжарилось і його треба кувати:

— Отже, Стефан прогнав Анну через те, що вона зустріла /адзОу не цигана?

Симон загасив сигарету і підвівся:

— Анна тут ні до чого, розумієш? Але в Анни була мати. Добраніч, Спіуні.

— М-м. Іще тільки одне запитання.

Симон зупинився.

— А що означає спіуні?

Симон розсміявся:

— Це скорочення від Брітідегтап — німецький шпигун. Але ти не парся, це не зі зла, так подекуди хлопчаків називають.

Потім він зачинив за собою двері й зник.