— Розсудні, — погодилася вона. — Не знаю, тут немає дня чи ночі, немає регулярної їжі. Як довго? — звернулася вона до доньки.

— Авес пане.

Прикута жінка зітхнула.

— Аж стільки? Я думала… вважала, що не більше, ніж за три місяці. Я… чи Еневіс вже народила?

— Ґревн.

— Хлопець. Я маю онука… Маю…

Раптом у ній щось надломилося, вона зітхнула голосніше, опустила голову на груди.

— Вісім місяців, — прошепотіла. — Вісім місяців… Моя старша донька народила дитину… А коли… — вона німо заплакала.

Якийсь час Альтсін дивися на неї.

— Хто тебе ув’язнив?

— Ті, хто був тут перед вами.

— Комусь іще відомо про цей Меч?

— Не знаю… не думаю. Інколи… вони розмовляли при мені, й здавалося, що вони були занепокоєні можливістю розкриття таємниці.

Авжеж. Після такого всі храми, гільдії магів і Рада Міста захотіли б накласти лапу на Меч. Але ця трійця мала власні плани. Якщо культ Реаґвира й надалі розвиватиметься з такою швидкістю, то за кільканадцять років стане домінуючою релігією в місті, а потім і в усьому князівстві. Перетворить своїх охоронців на армію, підпорядкує собі інші храми, перетворить Фііланд на теократію. А що потім? Знову релігійні війни з навколишніми князівствами й міс-тами-державами? Напевне. Меекханці зі своєю політикою жорсткого тримання за писок усіх релігій та підпорядкування усього пантеону Великій Матері, раптом здалися йому дуже розсудливими й прагматичними. Можливо, всі ще тужитимуть за імперським управлінням.

— Чому ти хочеш тепер померти?

Вона обернула до нього обличчя із високо зведеними бровами.

— Вісім місяців, — промовив він. — Я питаю, чому ти досі не померла? Достатньо було не користатися зі своїх здібностей цілительства або відмовитися їсти й пити.

Дівчина виплюнула з себе кілька слів. Він нічого не зрозумів. Старша жінка дивно посміхнулася.