Светлый фон

— Кінокамера, — сказав Форд. — Бідолаха знімає історичний момент.

— Ну, я не знаю, як ти, — знову через хвилю озвався Форд, — але з мене уже досить.

Деякий час він сидів мовчки.

Через хвилю Артурові здалося, що його слова потребують пояснення.

— Гм, коли ти кажеш, що з тебе уже досить, то що саме ти маєш на увазі? — запитав він.

— Хороше запитання, — сказав Форд. — Не можу знайти нічого, крім мовчанки.

Обернувшись через плече, Артур побачив, що той крутить ручки на маленькій чорній скриньці. Форд уже встиг пояснити Артурові, що ця скринька — Субефірний сенсоматик, але у відповідь на пояснення Артур просто неуважно кивнув головою і не став прислухатися. Для нього Всесвіт все ще ділився на дві частини — Земля і все інше. Якщо Земля була знищена для того, щоб покласти на її місці гіперпросторову магістраль, то це означало, що його погляд на речі став дещо перекошений, однак Артур чіплявся розумом навіть за цю перекошеність, яка залишалася останньою ниткою, що зв’язувала його з домівкою. А Субефірний сенсоматик певно належав до категорії «усе інше».

— Як з козла молока, — сказав Форд, струшуючи приймач.

«Молоко, — подумав Артур, апатично споглядаючи первісну природу навколо себе, — я б віддав усе на світі за склянку молока з Землі».

— Чи ти можеш повірити, — з відчаєм сказав Форд, — що в радіусі кількох світлових років навколо цієї забутої Богом діри немає жодних сигналів? Ти чуєш, що я кажу?

— Що? — запитав Артур.

— Ми попали у халепу, — сказав Форд.

— Та невже? — сказав Артур.

Для нього це була вже дуже давня новина.

— Доки ми нічого не спіймаємо цим приймачем, — сказав Форд, — наші шанси вибратися з цієї планети дорівнюватимуть нулеві. Можливо, магнітне поле планети утворює химерний ефект стоячої хвилі. В такому випадку ми повинні ходити і ходити, поки не знайдемо район впевненого прийому. Ходімо?

Він підхопив свої манатки і попростував далі.

Артур глянув на підніжжя пагорба. Чоловікові з кінокамерою вдалося звестися на ноги саме вчасно, щоб зняти свого колегу, який безсило простягнувся долі.

Артур вирвав травинку і подався вслід за Фордом.

 

РОЗДІЛ 27