РОЗДІЛ 27
— Я. сподіваюся, ви добре пообідали? — запитав Зарнівуп у Зафода і Тріліан, коли ті матеріалізувалися на капітанському містку зорельота «Золоте серце» і лежали відсапуючись на долівці. Зафод розтулив кілька очей і сердито втупився в нього.
— Це знову ти, — презирливо пирхнув він. Він звівся на ноги і пішов шукати стільця, щоб упасти на нього і розслабитися. На очі йому потрапив один стілець — він упав на нього і розслабився. — Я ввів у комп’ютер Координати неймовірності, які відповідають меті нашої мандрівки, — сказав Зарнівуп. — Незабаром ми будемо на місці. А тим часом ви можете відпочити і підготуватися до зустрічі.
Зафод не відповів нічого. Він знову підвівся, маршовим кроком підійшов до шафки, з якої видобув пляшку старого Джанкс спіріту. Рідина забулькала у горлі.
— А коли це буде зроблено, — розлючено сказав Зафод, — то й по всьому, так? І я буду вільний робити те, що в біса мені заманеться, лежатиму на пляжі і таке інше?
— Це залежить від того, що нам дасть зустріч, — сказав Зарнівуп.
— Зафоде, хто цей чоловік? — з тремтінням у голосі запитала Тріліан, насилу зводячись на ноги. — Що він тут робить? Чому він на нашому кораблі?
— Він — дурень з дурнів, — пояснив Зафод, — який хоче познайомитися з людиною, яка править Всесвітом.
— Ось воно що, — сказала Тріліан, узявши пляшку у Зафода і пригощаючись з неї, — отже, він кар’єрист.
РОЗДІЛ 28
РОЗДІЛ 28
Найбільша проблема — а радше одна з найбільших проблем, бо таких існує кілька — серед інших значних проблем, пов’язаних з керівництвом людьми, полягає в тому, щоб знайти когось, хто ними керуватиме; або либонь у тому, щоб знайти того, хто настільки вдатен, щоб люди дозволили йому керувати собою.
Підсумовуючи: загальновідомо, що ті люди, які напевно хочуть керувати людьми, в силу самого цього факту найменш придатні для цього.
Підсумовуючи сказане вище: у жодному випадку не можна дозволяти виконувати обов’язки президента кожному, хто здатний пролізти на цю посаду. Підсумовуючи усі попередні висновки: з людьми завжди клопітно. І таким чином ми прийшли ось до якої ситуації: ціла низка президентів Галактики настільки насолоджувалися втіхами влади і постійним базіканням про свою безмежну владу, що їм дуже рідко вдавалося помічати, що насправді від них нічого не залежить.
Але десь у тіні за їхніми спинами… Хто ж ця особа? Хто може бути правителем, якщо до влади не можна допускати усіх, котрі прагнуть цього, без винятку?