Інший охоронець звіряв якусь картку із зображенням на позитронному планшеті. Побачивши Маккосліба, він виструнчився:

— Пане Надзвичайний міністре, доповідаю: щойно нами встановлені особи терористів. Цього покидька, сір, — він ткнув чоботом хлопця, — звуть Оскаром Дереком, він з місцевого допоміжного батальйону. Ординарний солдат. Мобілізований за власним бажанням вісім днів тому. Їхній батальйон на сусідньому полі будує пастку. А його дівка — санітарка Летиція Вагар, також із ополченців. Він довбаний поселенець, а вона з Астеру. Обидвоє навчалися там у коледжі.

— У Коледжі стюардів імені Цао Цинлю? — уточнив Ланс.

— Так точно, пане міністре! Ви знайомі з ними?

— Ні, цих дітваків я ніколи не бачив. Проте, здається, мав нагоду познайомитись з їхньою духовною наставницею… Це ж Найга послала вас? — запитав він в Дерека. — Ваша викладачка Найга Палангус?

— Маргарзан! — прохрипів той.

Уривок з «Правдивого переліку Клинків», священного тексту «Тих, хто схиляється перед Мечем»

[…] 14. Якщо ти залишаєш вбивцю посвяченого жити, то тим заохочуєш інших до здійснення безкарного зла. Якщо в тобі не палає священне полум’я помсти, то невдовзі в єстві твоєму запанує темрява сього світу. Невідомщене волає до Сил Могутніх, і його волання здатне зрушити рівновагу часу і простору. Невідомщене звертається до престолів вищих і знаходить там прихильність. Невідомщене мандрує світами, і біль його змушує чисті серця огортатися смутком. Невідомщене навідує тебе у снах, і ти просинаєшся з відчуттям незмитого бруду і неподоланої ганьби.

15. Якщо ти станеш лезом для виправлення невідомщеного, то з вищих престолів спрямують твій шлях до місця здійснення і відкриють тобі брами неможливого. Ті ярі світанкові брами, що закриті для стомлених сутінками і примиреннями. Якщо ти станеш лезом для виправлення невідомщеного, то тим піднесешся над людністю і станеш рівним богам. Полум’я безсмертних стане твоїм полум’ям. Якщо жодні сумніви не допущені до вівтаря помсти, то полум’я на ньому священне і не потребує живлення для лютості своєї. Холодне воно і гаряче, світле воно і темне. Все, що торкнеться його, спопелиться, а попіл вітри знесуть за межі світів. Так було, так є і так буде, допоки палають і дають надію усім благим істотам негасимі горнила Меча Оріона.