«Та дівчина, яка захистила свою подругу від плазмоїда — рідна сестра Хепі Махоніко на ім’я Пела. З її братом ти був знайомий, — нагадав техноархеологові оператор сну. — Хепі знищили охоронні системи Храму при вході до Зали Життя на твоїх очах. За Пелою Махоніко, як за потенційним агентом володарів древнього арсеналу, слідкувала група агентів вашої контррозвідки. Пильно слідкували, відстежуючи усі зміни фізичних та парафізичних параметрів навколо неї. Це, врешті-решт, дало результати. Один із техніків виявив незвичні характеристики плазмоїда, що вразив Пелу, і зрозумів, що це зовсім не та кульова блискавка, яка слугує зброєю авреліанським хижакам. Що тут мало місце, як у вас кажуть, проникнення. Всі здобуті дані про цей випадок ваші лідери передали керуючій ієрархії Ґ’орми. Й мудро зробили. Адже ми майже відразу встановили, що енергетичний профіль зафіксованої на Аврелії псевдоблискавки разюче подібний до енергетичного профілю тих порталів, через які норни транспортують ґиргів і годують їхню матку. Наші вчені давно зрозуміли, що для існування транспортних порталів необхідно, аби в гнізді матки, безпосередньо поряд з її пащею або пащами, постійно працював так би мовити „базовий портал“. Але для цього потрібна неймовірна кількість енергії, співставна із сукупною енергією, яку випромінює пересічна зірка. До отримання даних про випадок із Пелою наші вчені не могли визначити типу фізичного механізму постійного підживлення „базового порталу“, що мав би безперервно працювати століттями. А відкриття плазмоїду нового типу поблизу від Екуур навело наших учених на думку, що норни можуть черпати енергію із тих субквантових потоків, які линуть із подібної червоточини. Отже, умовою функціонування гнізда ґиргів-норн є наявність на гніздовій планеті такої от аномалії Екуур. У Всесвіті не так уже й багато таких об’єктів. У нашій частині Галактики всього вісім червоточин. Із них три перебувають під постійним контролем наших учених, одна — дуже віддалена — уже майже знищена „чорною дірою“, ще одна — на Аврелії. Отже, залишається тільки три червоточини, які володарі давнього арсеналу могли б використати для побудови гнізда ґиргів. Ми знаємо координати цих червоточин. Усі вони перебувають у межах досягнення наших зорельотів. Кораблі-розвідники вже стартували до тих трьох планет, на яких знайдені Екуур».

Коли інспіроване Преподобною Р’аавал видіння згасло, Вольск ще деякий час здобував розуміння щодо щойно побаченого. Запитання роїлися у його голові, але зі всього рою техноархеолог вибрав два.