Светлый фон

Розділ 1

ПРЕЗИДЕНТ ДЬЮВІ ПОЗДОРОВИВ НАСА З ЗАПУСКОМ СУПУТНИКА 3 березня 1952 р. Національний консультативний комітет з питань аеронавтики (АР) успішно вивів на орбіту третій супутник, який має можливість передавати радіосигнали на Землю та проводити вимірювання випромінювання в космосі. Президент заперечує, що супутник має будь-яке військове призначення, і каже, що його місія — це наукова розвідка.

ПРЕЗИДЕНТ ДЬЮВІ ПОЗДОРОВИВ НАСА З ЗАПУСКОМ СУПУТНИКА

3 березня 1952 р. Національний консультативний комітет з питань аеронавтики (АР) успішно вивів на орбіту третій супутник, який має можливість передавати радіосигнали на Землю та проводити вимірювання випромінювання в космосі. Президент заперечує, що супутник має будь-яке військове призначення, і каже, що його місія — це наукова розвідка.

 

Пам'ятаєте, де ви були, коли вдарив Метеорит? Я ніколи не розуміла, чому люди формулюють це як питання, бо, звичайно, ви пам’ятаєте. Я була у горах з Натаніелем. Він успадкував цю будівлю від свого батька, і ми їздили туди "спостерігати" за зірками. Під чим я маю на увазі секс. О, не робіть вигляд, що ви шоковані. Ми з Натаніелем були здоровою молодою подружньою парою, тому більшість зірок, які я бачила, були всередині його очей.

Якби я знала, що зірки приховують, я би проводила набагато більше часу нагорі з телескопом.

Ми лежали в ліжку під покривалами в заплутаному безладі навколо нас. Ранкове світло фільтрувалося крізь сріблястий снігопад і нічого не робило, щоб прогріти приміщення. Ми були невиспані, і ще не вилізли з ліжка з очевидних причин. Натаніель перекинув ногу на мене і притулився до мого боку, рухаючи пальцем по моїй ключиці в такт з музикою з нашого маленького транзисторного радіо з акумулятором.

Я потягнулася під його поглядом і погладила його по стегну.

— Ну, ну… мої власні "Шістдесят хвилин".

Він фиркнув, його тепле дихання залоскотало мою шию.

— Це означає, що я отримаю ще п'ятнадцять хвилин поцілунків?

— Якщо підкинеш полін у пічку.

— Я думав, що вже зробив це. — Але він зарухався, оперся на лікоть і підвівся з ліжка.

Ми зробили дуже потрібну нам перерву після тривалого марафону підготовки до запуску у Національному консультативному комітеті з питань аеронавтики. Якби я також не працювала у НАСА, виконуючи обчислення, я б не бачила, коли Натаніель прокидається, протягом останніх двох місяців.

Я натягнула ковдру на себе і повернулася набік, щоб спостерігати за ним. Він був худорлявим, і лише перебування в армії під час Другої світової війни не давало йому товстіти. Мені подобалось спостерігати, як під його шкірою грають м'язи, коли він узяв поліно з купи біля великого вікна. Падаючий сніг прекрасно обрамляв його, а сріблясте світло Місяця просто вливалося в пасма його світлого волосся.