Також я присвятив останні кілька днів на прогін повної діагностики усього. Регулятора, РІТЕГа, ЗоКАРа, батарей, системи життєзабезпечення ровера (на випадок потреби у резервному обладнання), сонячних стільників, комп’ютера ровера, повітряних шлюзів та усього іншого з рухомими частинами чи електронними компонентами. Я навіть перевірив кожен мотор. Разом вісім, по одному на кожне колесо, чотири на ровері, чотири на причепі. Моторі причепа не будуть під’єднані до електрики, але добре мати запасні.
Усе готове для виїзду. Ніяких проблем я не помітив.
Габ став оболонкою колишнього себе. Я поцупив із нього усі критично важливі частини та ще й великий шмат його полотна. Я забрав із бідосі усе, що він міг віддати мені, а він зберігав мені життя протягом півтора кору. Він як Щедре дерево. (прим.п., Щедре дерево - The Giving Tree - дитяча ілюстрована книжка, створена Шелом Сільверстайном. Розказує про любов та самопожертву)
Сьогодні я виконав остаточне вимкнення. Нагрівачів, освітлення, головного комп’ютера і таке інше. Усіх компонентів, яких я не вкрав для подорожі до Скіапареллі.
Я міг лишити їх увімкненими. Все одно це нікому не важливо. Але відповідно до початкової інструкції для Солу 31 (котрий мав стати останнім днем місії на поверхні) потрібно було повністю знеструмити Габ та здути його. НАСА боялось мати великий намет, повний горючого кисню, поряд з МЗЧ у момент його злету, тому вони додати до місії процес вимкнення.
Гадаю, я зробив це з пошани до місії Арес 3, яка могла відбутись. Маленький шматочок Солу 31, якого ніколи не було.
Коли я усе вимкнув, лишилась лише моторошна тиша. Я пробув 449 Солів слухаючи обігрівачі, вентилятори та клапани. Але тепер він був цілковито мовчазним. Це лячна, моторошна тиша, яку важко описати. Я вже бував поза Габом, але завжди у ровері чи скафандрі для ПЧД. Там завжди були звуки якихось механізмів.
Але тепер не було нічого. Я ніколи не усвідомлював, яким украй беззвучним є Марс. Це пустельний світ практично без атмосфери. яка б передавала звук. Я міг чути власне серцебиття.
Менше про те, достатньо пафосної філософії.
Зараз я у ровері. (Це очевидно, зважаючи, що головний комп’ютер вимкнено назавжди.) У мене дві повні батареї, усі системи справні, а у мене попереду 45 Солів кермування.
Скіапареллі або смерть!
Розділ 22
Розділ 22