Ла-а-айно-о-о!

Це не найгірший випадок. Я можу піти на північ чи на південь, і це буде десь однаково. Виправити курс коштуватиме мені щонайменше одного дня. Усе через те, що учора я їхав у хибному намрямі.

Це засмучує, але проблеми у мене не через те.

Я все ще хотів знайти найкращий шлях, і я не був на 100% певен де перебуваю. Тому я витратив трохи часу цього ранку. До вершини кряжа було більше кілометра. Такі відстані люди на Землі долають пішки не задумуючись, але у ПЧД скафандрі - це справжня мука.

Не можу дочекатись появи у мене онуків. “Коли я був молодшим, я ходив до краю кратера. Вгору! У ПЧД скафандрі! На Марсі, ти мале сруля! Чуєш? На Марсі!”

Хай там як, а я все ж дістався краю, і розбий мене грім - тут чудовий краєвид. З мого узвишшя переді мною відкривалась приголомшлива панорама. Я подумав, що можливо зможу побачити віддалений бік кратера Март, і можливо визначу північ чи південь є найкращим шляхом щоб об’їхати його.

Але протилежний бік я не побачив. У повітрі був якийсь серпанок. Таке буває: Марс має погоду, вітер та пил врешті решт. Але виглядало воно млистіше ніж мало бути. Я звик до широкополих ланів Ацидалійської рівнини, мого колишнього притулку у преріях.

Відтак справи стали дивнішими. Я повернувся й поглянув на ровера й причеп. Усе було, як я і залишив ( на Марсі дуже мало крадіїв автівок). Але простір видавався багато прозорішим.

Я подивився знову на схід через Март. Відтак на захід на обрій. Відтак на схід, відтак на захід. Кожен поворот змушував мене повертати усе тіло, інакше у ПЧД скафандрі не буває.

Учора я минув кратер. Він близько 50 км звідси на захід. І його легко побачити на обрії. Але дивлячись на схід, я не можу нічого розгледіти на тій же відстані. Кратер Март завширшки 110 км. При проглядності 50 км я повинен бачити принаймні чітко виражену кривизну кряжа. Але я цього не бачу.

Що за хрінь?

Спочатку я не знав який зробити висновок. Але брак симетрії стурбував мене. І я звик бути підозріливим до усього. Саме тоді кілька речей разом підвели мене до осяяння:

1. Єдине пояснення несиметричної проглядності - це пилова борва.

2. Пилова борва зменшує ефективність сонячних стільників.

3. Мої сонячні стільники впродовж кількох Солів втрачали ефективність.

З цього я зробив такі висновки:

1. Уже кілька Солів я знаходжусь у пиловій борві.

2. Лайно!

Я не просто у пиловій борві, вона ще й стає щільнішою при наближенні до Скіапареллі. Кілька годин тому я переймався шляхом довкола кратера Март. Тепер мені треба оминути дещо до стобіса більше.

І мені треба поспішати. Пилова борва рухається. Лишатись на місці означає, що скоріш за все нею накриє. Але ж яким шляхом рухатись?Це вже питання не ефективності. Якщо піду неправильно, то наїмся пилу й помру.