У мене немає супутникових зображень. У мене немає можливості дізнатись про розміри чи форму шторму, чи його напрям руху. Друже, я усе віддав за 5 хвилин розмови з НАСА. Тепер, коли я про це думаю, певно НАСА сере цеглинами спостерігаючи за цією виставою.

Час спливає. Я маю визначити як власне мені визначити, що я маю знати про бурю. І я маю це зробити зараз.

І саме цієї миті нічого не спадає на думку.

Майнді допленталася до свого комп’ютера. Сьогоднішня зміна почалась о 2:10 по обіді. Її розклад збігався з розкладом Уотні. Вона спала коли він спав. Просто Уотні спав вночі на Марсі, у той час як Майнді мала пересувати початок робочого періоду на 40 хвилин щодня, наліплюючи алюмінієву фольгу на вікна, щоб хоч трохи поспати.

Вона завантажила найостанніші супутникові знимки. Вона підняла брову. Він ще не розіпнув намет. Зазвичай він виїжджав рано вранці, як тільки посвітліло достатньо щоб орієнтуватись. Відтак він користувався полуденним сонцем щоб найліпше зарядитись.

Та сьогодні він не зрушився, і так було минулого ранку.

Вона оглянула місце довкола ровера й спальні у пошуках повідомлення. Вона знайшла його на звичному місці (північний бік табору). Читала код Морзе, а її очі ширше розплющувались.

“ПИЛОВА БОРВА. СКЛАДАЮ ПЛАН.”

Незграбно схопивши стільниковий телефон вона набрала особистий номер Венката.

Розділ 23

Розділ 23