Наступна проблема - це тепло, точніше його брак. Щойно я винесу цю річ назовні із ровера, вона почне скажено швидко охолоджуватись. У якийсь момент вона стане такою холодною, що електроніка просто цілковито припинить працювати.

Отже мені було потрібне джерело тепла. Мій електронний набір допоміг і цього разу. Резистори. Купа резисторів. Камері та ваттметру потрібна лише невелика часточка того, що виробляє сонячний стільник. Тому я просто скину решту потужності на резистори.

Резистори нагріваються. Це те, що вони завжди роблять. Це і є моє джерело тепла.

Я зробив та перевірив два “реєстратора потужності” й переконався, що зображення записується як слід.

Відтак я вийшов на ПЧД. Зняв два свої сонячні стільники й підчепив їх до реєстраторів потужності. Я дозволив їм годину весело записувати, а потім заніс їх назад усередину щоб перевірити результати. Вони чудово впорались.

Уже вечоріє. Завтра вранці залишу тут один реєстратор потужності й рушу на південь.

Поки я працював, оксигенатор був увімкнений (чому ні?). Тому я маю повні баки О2 й готовий виїжджати.

Ефективність сонячних стільників сьогодні упала до 92,5%. А учора була 97%. Це показує, що борва рухається зі сходу на захід, тому що учора щільніша частина лежала на сході.

Отже освітленість на цій місцевості зменшується на 4,5% за Сол. Якщо я лишусь тут ще на 16 Солів, стане достатньо темно, щоб убити.

Добре, що я не збираюсь тут лишатись.

Журнал: Сол 478

Усе сьогодні пройшло згідно плану. Ніяких перешкод. Не знаю, чи углиб шторму я їду, чи навпаки із нього. Важко сказати, слабше чи сильніше розсіяне світло сьогодні ніж було учора. Людському розуму важко визначити таку різницю.

Я лишив реєстратор потужності на поверхні, коли почав рух. Відтак, після 40 км подорожі на південь, я зробив швидку ПЧД щоб винести другий. Тепер я проїхав повні 80 км, розклав свої сонячні стільники і веду запис потужності.

Завтра я проїду в зворотному напрямі і позбираю реєстратори потужності. Це може бути небезпечним - я свідомо буду заглиблюватись у зону борви. Але ризик вартий мети.

До речі, я казав, що мене нудить від картоплі? Тому що, святий Боже, мене справді від картоплі нудить. Якщо я колись повернусь на Землю, я куплю маленьку гарну хатину у Західній Австралії. Тому що Західна Австралія на протилежному боці Землі від Айдаго.

Я згадав про це, бо вечеряв сьогодні харчовим пайком. Я зберіг 5 пайків для особливих випадків. Перший я з’їв 29 Солів тому, коли почав рух до Скіапареллі. Я зовсім забув про другий, коли досяг півдороги на 9-й Сол. Тому я насолоджуюсь своїм запізнілим півдорожним бенкетом.