— Просимо! — загукали жінки, обертаючись, щоб роздивитися.

Нана Ґірі підвелася на рівні й обтрусила собі долоні об перед майки, яка була вже вельми заношеною й обстріпаною на рукавах… але досі її улюбленою.

— Моя мама не знає, що я тут, — сказала вона, — то я надіюся, їй ніхто не розкаже.

— Золотко, — промовила Дороті Гарпер. — Тут, як у Лас-Вегасі: про що ведеться в Жіночий Час, в Жіночому Часі й залишається.

Це викликало легке хихотіння, але дівчина в рожевій вилинялій майці навіть не усміхнулася.

— Я тільки хочу сказати, що сумую за моїм татом. Я пішла в перукарню Пірсона і знайшла там його лосьйон після гоління — «Дракар Нуар» називається — я його нюхала і плакала.

У вестибюлі супермаркету запала мертва тиша, яку порушували тільки окремі схлипування. Пізніше з’ясувалося, що Нана була не єдиною, хто сходив до полиць із засобами після гоління в чоловічій перукарні Пірсона.

— Гадаю, це все, — сказала Нана. — Просто… я сумую за ним і мені хотілося б побачити його знову.

Їй зааплодували.

Нана сіла, сховавши в долонях обличчя.

4

4

Наше Місце не було безхмарною Утопією. Тут траплялися сльози, незрідка сварки, а в перше літо сталося вбивство\ самогубство, яке шокувало їх усіх, бо було абсолютно безглуздим. Мора Данбартон, ще одна втікачка із Дулінгського виправного закладу в колишньому світі, задушила Кейлі Ролінз, а потім і сама себе позбавила життя. Це Котс привела Лайлу те побачити.

Мора висіла в петлі, підв’язаній до іржавої поперечини гойдалки на чийомусь задньому подвір’ї. Кейлі знайшли в тій кімнаті, де удвох жили коханки, мертву в спальнім мішку, з сірим обличчям і поплетеною кривавою філігранню склерою її розплющених очей. Задушена, потім вона отримала ще не менш десятка ударів ножем. Мора залишила надряпану олівцем на обривку конверта записку:

Цей світ інакший, але я та сама. Без мене вам буде краще. Я вбила Кейлі без причини. Вона мене не роз’ятрила, нічого не заводила супроти. Я так само кохала її, як і в тюрмі. Я знаю, що вона була вам корисною. Я не могла з собою впоратись. Мені навернулося її вбити, тож я так і зробила. Потім мені стало жаль, що я це зробила. Мора

Цей світ інакший, але я та сама. Без мене вам буде краще. Я вбила Кейлі без причини. Вона мене не роз’ятрила, нічого не заводила супроти. Я так само кохала її, як і в тюрмі. Я знаю, що вона була вам корисною. Я не могла з собою впоратись. Мені навернулося її вбити, тож я так і зробила.

Потім мені стало жаль, що я це зробила.

— Що ти на це думаєш? — запитала Лайла.

Дженіс сказала: