Ще кілька кроків далі, а там простяглася на боку жінка в тій позі, яку приймав і сам Рід, коли, лежачи на дивані, дивився телевізор. Павутинну маску з неї здерло через контакт із дорогою, і шкіру було подерто. З того, що залишилося від її обличчя й тіла, Рід зміг тільки визначити, що вона молода, але не більш того. Куля прорвала велику рану в її грудях. Кров з дівчини стікала на вологе дорожнє покриття.
По асфальту позаду Ріда заляпотіли кросівки.
– Ґердо! — закричав хтось. — Ґердо!
Рід обернувся, і Баррі Голден, промчавши повз нього, упав на коліна біля тіла своєї дочки.
Верн Ренґл із закривавленим носом плентався вгору дорогою слідом за Голденом, валуючи, що він
От же купа лайна: якийсь розмазаний чоловік, мертва дівчина, виючий адвокат, розпсихований Верн Ренґл, зброя і набої посеред дороги. Рід радів, що Лайли Норкросс нема зараз на посту шерифа, бо йому не хотілося б навіть пробувати пояснити їй, як все це трапилося.
Рід спробував вхопити Верна, але запізнився на якусь секунду, вловивши тільки шматочок тканини на його плечі. Верн вирвався і гахнув Баррі Голдена по потилиці руків’ям свого пістолета. Пролунав огидний тріск, наче гілка зламалась, хлюпнула кров. Баррі Голден повалився обличчям на дорогу поряд зі своєю дочкою. Верн присів біля непритомного юриста і почав знову і знову гатити його руків’ям пістолета.
— Уйобок, уйобок, уйобок! Ти зламав мені носа, ти, бля… Та молода жінка, яка мусила бути мертвою, а виявилося, що ні, вхопила Верна за нижню щелепу, вчепилася пальцями за його нижні зуби і смикнула до себе, на землю. Голова її підвелася, рот широко роззявився і вона ввігналася зубами Верну в горло. Рідів напарник почав молотити руків’ям пістолета її. Їй те було байдуже. По боках її губ ринула артеріальна кров.
Тут Рід згадав про власну зброю. Він навів пістолет і стрелив. Куля увійшла молодичці в око, тіло її розслабилося, але зуби лишилися замкнутими на горлі Верна. Здавалося, ніби вона п’є його кров.
Рід, стоячи на колінах, втопив пальці у те гаряче й слизьке місиво, де зуби молодки угризлися в горло Верна. Він посмикав, потягнув, відчуваючи язик і емаль. Верн ще раз замахнувся на неї, але безрезультатно, — пістолет вилетів йому з руки й відскочив геть. І тоді вже Верн повалився.
7
7
Останній у каравані з трьох крузерів, Френк їхав сам. Сирени ревли у всіх. Ордвей з Террі їхали в передньому, за ними — Пітерз і Пітерзів поплічник Бласс. Френк зовсім не шукав собі самотності, схоже було, що вона сама його знаходить. Чому так? Ілейн забрала Нану і покинула його самого. Оскар Сілвер злетів з дороги і покинув його самого. Це гірко. Йому було гірко. Втім, може так і мусить бути — таким він мусить бути — щоби зробити те, що він мусить зробити.